Розмір шрифту

A

Нікандрови

НІКАН́ДРОВИ — родина спортс­менів (стендова стрільба) і тренерів. Юрій Степанович (22. 11. 1923, Москва — 21. 12. 2018, Одеса). Заслужений майстер спорту СРСР (1956), заслужений тренер України (1986). Учасник 2-ї світової вій­ни. Бо­йові нагороди. Учасник 15-х (Гельсинкі, 1952, 15-е м.), 16-х (Мельбурн, 1956, 5-е м.) та 17-х (Рим, 1960, 15-е м.) Олімпійських ігор. Чемпіон світу на траншей. стенді (1958, 1962). Бронзовий призер чемпіонату світу у команд. змага­н­нях (1961, 1966). Чемпіон Європи в особистих (1955) і команд. (1963, 1977) змага­н­нях. Сріб. (1959, 1965) та бронз. (1980) призер в команд. змага­н­нях чемпіонатів Європи. 12-раз. чемпіон СРСР. 8-раз. володар Кубка СРСР. Багаторазовий призер чемпіонатів України. Ви­ступав за спортивне товариство «Спартак» (Одеса). Тренер — Г. Глущенко. 1983–95 працював тренером-викл. зі стенд. стрільби. Під­готував 22 м. сп., 2 майстер спорту між­народного класу Серед вихованців — син Юрій Юрі­йович (19. 01. 1956, Одеса). Майстер спорту між­народного класу СРСР та України, заслужений тренер України (1983). Закін. Одес. ін­ститут нар. господарства (1978), Військ. ін­ститут фізичної культури і спорту (Ленін­град, нині С.-Пе­тербург, 1988). Срібний призер в команд. змага­н­нях чемпіонатів світу (Італія, 1978) та Європи (Іспанія, 1981). Чемпіон Європи в команд. змага­н­нях (Велика Британія, 1977). Володар Кубка Європи (Іспанія, 1983). Пере­можець Спартакіади друж. армій в особи­стій першості (Угорщина, 1982). Працював тренером в Греції (1990–92), Донецьку (2005–09), на Кіпрі (2009), у Польщі (2011–12) та Болгарії (2013). Його дружина Людмила Ген­надіївна (16. 05. 1960, м. Тетюші, нині Татар­стан, РФ). Майстер спорту (1978), майстер спорту між­народного класу (1981). Закін. Казан. філію Волгогр. ін­ституту фізичної культури і спорту (Татар­стан, 1983). Чемпіонка Європи на траншей. стенді у команд. (1981, 1983, 1984) та особистих (1986) змага­н­нях. Срібна призерка в особистих змага­н­нях (1981), бронзова призерка в особистих (1983) та команд. (1987) змага­н­нях чемпіонату Європи. Чемпіонка СРСР (1983). 3-раз. бронзова призерка, 2-раз. пере­можниця Кубка СРСР. Ви­ступала за спортивні товариства «Урожай» (Тетюші) та «Спартак» (Одеса). Перший тренер — С. Ярул­лін, згодом тренувалася в чоловіка. 1978–85 — на тренерській роботі у рідному місті. Їхній син Юрій Юрі­йович (28. 12. 1988, Одеса — 12. 12. 2016, Львів). Майстер спорту між­народного класу (2007). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2013). Закін. Нац. університет «Одес. юрид. академія» (2013). Чемпіон (м. Казань, 2013) та срібний призер (Банґкок, 2007) Всесвітньої універсіади. Пере­можець Ґран-Прі Європи серед юніорів (Словенія, 2006). Пере­можець етапу Кубка Європи (2007). Рекордсмен та чемпіон України серед юніорів. Ви­ступав за спортивний клуб «ІСД» (Донецьк). Тренувався в батька.

В. Є. Єфімов, Ю. Ю. Нікандрова

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2021
Том ЕСУ:
23
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Родина
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
74146
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
12
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Нікандрови / В. Є. Єфімов, Ю. Ю. Нікандрова // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-74146.

Nikandrovy / V. Ye. Yefimov, Yu. Yu. Nikandrova // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2021. – Available at: https://esu.com.ua/article-74146.

Завантажити бібліографічний опис

Монакови
Родина  |  Том 21  |  2019
Л. В. Журило
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору