Нікелеві руди
НІ́КЕЛЕВІ РУ́ДИ — металічні корисні копалини, що містять нікель у такій кількості, що визначає доцільність промислового вилучення цього металу або його сполук. Родовища Н. р. повʼязані з ультраосн. глибин. мантій. пород. утвореннями. Виділяють 2 осн. геол.-пром. типи родовищ: магматичні та плутоногенно-гідротермальні, що складені сульфід. мідно-нікелевими рудами, й утворення латерит. кір вивітрювання і карсту, що представлені оксидно-силікат. рудами. Розробляють родовища сульфід. руд, що містять 1–2 % Ni, та силікатні руди із вмістом 1–1,5 % Ni. Сульфідні Н. р. складені пентландитом, піротином, халькопіритом, магнетитом, серед другоряд. мінералів — пірит, хроміт, кубаніт, міллерит, полідиміт. Ці руди комплексні — окрім нікелю, кобальту та міді, містять платину та метали платин. групи (Pd, Os, Ru, Rh), золото, срібло, селен, телур, сірку, що вилучають попутно. Силікатні Н. р. складені нікелистим лимонітом, гарнієритом, нонтронітом, анабергітом, гетитом, гідрохлоритом та ін. Сульфідні руди видобувають підзем. шахт. і відкритим способами, збагачують механічно (магнітна сепарація, флотація). Силікатні руди розробляють відкритим способом, з них нікель вилучають хімічно; руди значно відрізняються за складом, а відтак особливостями збагачення.
Унікальними за запасами Н. р. є сульфідні родовища Седбері, Томпсон у Канаді, Агнью, Камбалда, Маунт-Кейт в Австралії, Норильськ-1, Талнахське, Октябрське у РФ, Цзиньчуань у Китаї, силікатні родовища на о-ві Евбея (Греція), Непуї (Нова Каледонія), Помала і Гебе в Індонезії. Станом на 2018 (за даними Служби геології, геодезії та картографії США, 2019; у млн т) осн. поклади Н. р. містилися в Індонезії (21), Австралії (19), Бразилії (11), РФ (7,6), на Кубі (5,5), у Філіппінах (4,8), Пд.-Афр. Респ. (3,7), Китаї (2,9), Канаді (2,7), Ґватемалі (1,8). Загалом світ. підтверджені запаси сягали 89 млн т. Ресурси Н. р. з вмістом металу від 1 % оцінено в 130 млн т; на силікатні (латеритні) поклади припадає 60 %, на сульфідні — 40 %. Також значні ресурси Н. р. повʼязані з марганц. кірками та залізо-марганц. конкреціями на океаніч. дні. Пошуки Н. р. виконують у сх. частині Центр. Африки та в Субарктиці. До 2017 найбільшу кількість Н. р. видобували у Філіппінах (346–366 тис. т на рік). 2018 (за даними Служби геології, геодезії та картографії США, 2019) видобуто 2,1 млн т Н. р., з них у Індонезії — 560, Філіппінах — 340, Новій Каледонії та РФ — по 210, Австралії — 170, Канаді — 160, Китаї — 110, Бразилії — 80, на Кубі — 53, у Ґватемалі — 49 тис. т.
В Україні є 11 родовищ Н. р., запаси яких становлять бл. 29,3 млн т. Оксидно-силікатні латеритні Н. р. виявлено на Побужжі (у Микол. обл. — Деренюх., Тарнават., Зх.-Лащів.; у Кіровогр. обл. — Капітанів., Липовеньків., Сх.-Липовеньків., Пушків., Грушків. родовища) та Серед. Придніпровʼї (у Дніпроп. обл. — родовища Девладове, Нове, Тернівське, Червоний яр). У Побуз. групі розробляють одне родовище в Микол. обл. Через глибоке залягання (40–50 м), розміщення на орних землях, низький вміст металу розробка родовищ Серед. Придніпровʼя за існуючими технологіями є нерентабельною. Є перспективи виявлення сульфід. мідно-нікелевого зруденіння (Прутів. рудопрояв, повʼязаний із базит-ультрабазит. інтрузією на УЩ, Олександрів. площа, Варварів. ділянка та ін.). Найбільше використання нікель має як компонент сплаву, поряд із хромом та ін. металами, у виробництві високоміц. і термостій. сталей. Аналітики прогнозують значне збільшення світ. споживання нікелю в акумуляторах, зокрема для електромобілів. Суттєвим джерелом нікелю є переробка нікелевміс. відходів. 2018 перероблений нікель у всіх формах становив бл. 52 %. Літ.: Мінеральні ресурси України. К., 2018.
Завантажити статтю
