ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Нікітін Василь Петрович

НІКІ́ТІН Василь Петрович (02(14). 08. 1893, С.-Пе­тербург — 16. 03. 1956, Москва) — фахівець у галузі електротехніки й зварювального виробництва, історик техніки. Доктор технічних наук (1937), академік АН СРСР (1939). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1948). Державні нагороди СРСР. Закін. Петрогр. політех. інститут (нині С.-Пе­тербург, 1914). Працював 1912–18 на Балтій. суднобуд. заводі (Ленінград, нині С.-Пе­тербург), де розробив безреостат. пуск потуж. двигунів. 1919–29 — у Дніпроп. гірн. інституті (нині Дніпро): від 1925 — професор кафедри електротехніки. Організовував зварюв. виробництво на підприємствах Дніпропетровська, Миколаєва, Ленінграда. 1929–32 — завідувач кафедри заг. і спец. електротехніки Моск. гірн. академії, один з ініціаторів створення перших у СРСР навч. закладів зварюв. спеціальності, зокрема Моск. автогено-зварюв. комбінату, до складу якого входили робітфак, технікум та інститут, де до 1933 був заст. дир. з наук.-навч. роботи і завідувач кафедри електротехніки. 1933–56 — організатор і завідувач кафедри електротехніки та електрообладнання, 1938–39 — директор Моск. вищого тех. училища. Від 1939 — чл., 1941–43 — заступник голови Держ­плану СРСР. Голова Секції з наук. розробки проблем електрозварювання (1941–47), чл. Президії (1947–53), голова Ради філій і баз (1951–54) АН СРСР. Засн. наук. школи електромеханіки й електрозварювання. Осн. наук. праці з теорії електр. машин, джерел живлення для технологій об5 процесів у дузі, а також з історії електротехніки; створив навч. курси з технол. зварювання, проектування електр. машин, зварюв. обладнання тощо.

Додаткові відомості

Основні праці
Электрическая сварка метал­лов вольтовой дугой. Сварочные машины Элмаштреста // Изв. Элмаштреста. 1925. № 4; Электрические машины для сварки металлов вольтовой дугой постоянного тока // Изв. Днепроп. горного ин-та. 1928. Т. 15; Свойства вольтовой дуги в применении к электрической сварке металлов, обусловливающие свойства источника тока, питающего дугу // Элек­тричество. 1928. № 9–10; Электри­чес­кие машины и трансформаторы для дуговой сварки. Основы теории. 2-е изд. Москва; Ленинград, 1937; Устойчивость работы источников питания электри­ческой дуги в условиях сварки // Изв. АН СССР. Отдел. тех. наук. 1947. № 10; Русское изобретение — электрическая дуговая сварка. Москва, 1952; Основы теории трансформаторов и генераторов для дуговой сварки. Москва, 1956.

Рекомендована література

  1. Василий Петрович Никитин: (Мат. к библиографии ученых СССР). Москва; Ленинград, 1948;
  2. Миронов М. Р. Діяльність видатних вітчизняних учених у Дніпропетровську. К., 1951;
  3. Академик В. П. Никитин // Изв. АН СССР. Отдел. тех. наук. 1956. № 6;
  4. Хрєнов К. К., Матійко М. М. Розвиток дугового зварювання на Україні. К., 1960.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2021
Том ЕСУ:
23
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
фахівець у галузі електротехніки й зварювального виробництва
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
74183
Вплив статті на популяризацію знань:
37
Бібліографічний опис:

Нікітін Василь Петрович / О. М. Корнієнко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-74183.

Nikitin Vasyl Petrovych / O. M. Korniienko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2021. – Available at: https://esu.com.ua/article-74183.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору