Нікітін Михайло Іванович
НІКІ́ТІН Михайло Іванович (20. 09. 1926, Миколаїв — 12. 04. 1993, там само) — живописець, графік. Член СХУ (1985). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. відділ. графіки Укр. полігр. інституту у Львові (1964; викл. В. Бунов, Ю. Гапон). Від 1956 викладав у Дніпроп. худож. технікумі (нині Дніпро); 1969–92 працював художником-оформлювачем Микол. худож.-вироб. комбінату. Представник соцреалізму. Його живопис, пастелі, малюнки олівцем і вуглиною, ліногравюри розкривають широту твор. діапазону митця. Учасник обл., всеукр. мистецьких виставок від 1951. Персон. — у Миколаєві (1986, 1978, 2016). Деякі роботи зберігаються у Веселинів. краєзн. музеї (Микол. обл.), Микол. ХМ (24 живопис. і 10 граф. творів), Музеї історії поліції (Миколаїв), Уман. картин. галереї (Черкас. обл.), Худож. музеї м. Потсдам (Німеччина).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Допит партизана», «Десант у Миколаєві» (обидві –1948), «Герой оборони Києва Д. Цирубін» (кін. 1940-х рр.), «Голова рибколгоспу Федоровського, який готував плавзасоби для десанту К. Ольшанського» (1970), «Археолог» (1972), «Хліб», «Герой Соціалістичної Праці В. Ярешко» (обидва — 1973), «Березнегувато-Снігурівська операція», «Вечірній Дунай», «Раки», «Герой Радянського Союзу Г. Половченя» (усі — 1975), «Гриби», «Серйозна розмова», «Інспектор ДАІ Губський» (усі — 1976), «Піщаний берег» (1978), «Тиша на ставку», «Перший реактор ЮУАЕС будується» (обидва — 1979), «Кавалер чотирьох орденів Слави Г. Корюков» (1983), «Кораблебудівельник Миколаєва», «Льотчик морської авіації, полковник Г. Ковальов», «Ветерани Чорноморського флоту — письменник М. Божаткін і його командир Герой Радянського Союзу Б. Першин» (усі — 1984), «Веселинівці — голодуючим Москви», «Воїн-інтернаціоналіст К. Каретников», «Комбайнер А. Коваленко» (усі — 1985), «Учасник ліквідації Чорнобильської аварії майор В. Маєвський» (1987), «Учасниця художньої самодіяльності» (1988), «Водій Кривоозерського АТП І. Ткач» (1990), «О. Рибін — електрик ТЕЦ заводу ім. Петровського» (1991).