Нікітський ботанічний сад НААНУ

НІК´ІТСЬКИЙ БОТАН´ІЧНИЙ САД НААНУ — комплексна науково-дослідна установа, що за­ймається інтродукцією і селекцією плодових, декоративних, технічних та інших рослин, а також ви­вче­н­ням та охороною природної флори. Пл. понад 1700 га. Знаходиться побл. смт Нікіта Ялтин. міськ­ради (АР Крим). Засн. 1812 Х. Стевеном (його дир.) як Крим. казен. сад з метою інтродукції декор., плод., лікар., ефіроолій., прядил. рослин із зарубіж. країн для їхнього ви­вче­н­ня та подальшого роз­по­всюдже­н­ня. Від 1820 — Імператор. Нікіт. ботан. сад, від 1912 — Імператор. Нікіт. сад, від 1920 — Нікіт. ботан. сад, від 1922 — держ., 1935–57 — ім. В. Молотова. Від 2000 має статус ННЦ. На основі дослідж., проведених у саду, набули роз­витку такі галузі господарства країни, як декор. садівництво, плодівництво, вино­градарство та виноробство, ефіроолійне рослин­ництво, тютюн­ництво.

У структурі (до 2014) — 2 від­діл. (Центр.; Степове, с. Новий Сад Сімфероп. р-ну), 3 дослідні господарства («Приморське», смт Партеніт Алуштин. міськради, АР Крим; «Новокаховське», Херсон. обл.; Джанкой. інтродукційно-карантин. роз­плідник, с. Медведівка Джанкой. р-ну, АР Крим) та Прилуц. дослідна станція (Черніг. обл.). Зі­брано багаті колекції плод., субтроп., горіхоплід., декор., квітк. і тех. рослин, що нараховують понад 18 тис. видів, сортів, форм (з гібрид. фондом — 30 тис.). Колекції персика, абрикоси, аличі, айви, інжиру, граната, маслини, зізіфусу, мигдалю, лаванди, полину — найповніші в Україні та країнах СНД. У 4-х парках (Верх., Нижньому, Примор. і Монтедорі) зі­брано 1880 видів декор. дерев і чагарників, велика колекція троянд (1300 сортів) і клематисів. Арборетум створ. зуси­л­лями декількох поколінь дендрологів і садівників. Дендрол. колекція зі­брана з усього світу, але найкраще пред­ставлена рослин­ність Серед­земномор. бас., Пд.-Сх. Азії, сх. та зх. узбереж Пн. Америки. У гербарії зберігаються зразки диких і культур. рослин (понад 152 тис. арк.). У Н. б. с. — 12 наук. від­ділів: флори і рослин­ності, дендрології та декор. садівництва, плод. культур, субтроп. плод. та горіхоплід. культур, агро­екології, фізіології і біо­хімії рослин, нових тех. і лікар. рослин, квітникарства, охорони природи, цитогенетики й ембріології, біо­технології, захисту рослин. 1973 створ. держ. заповід­ник Мис Мартьян як еталон природ. комплексу в нижній примор. зоні Пд. берега Криму.

Осн. напрями діяльності: ви­вче­н­ня світ. флори; створе­н­ня генофонд. колекцій; збагаче­н­ня культур. флори впровадже­н­ням нових видів і форм рослин; роз­робле­н­ня наук. основ інтродукції та селекції стійких і високо­продуктив. сортів плод. (персик, абрикоса, алича, нектарин, черешня, айва, яблуня, груша), субтроп. плод. та горіхоплід. (зізіфус, маслина, ківі, гранат, інжир, хурма, фейхоа, мигдаль, горіх грецький) культур, а також лікар., пряно-аромат., ефіроолій., високодекор. деревних та квітк. рослин; роз­робле­н­ня технологій пром. роз­садництва і вирощува­н­ня цих культур, хім. та біол. методів їх захисту; ґрунт.-клімат. дослідж.; природо­охорон­на діяльність у сільс. і ліс. господарствах, курорт. буд-ві. У Степ. від­діл. за­ймалися ви­вче­н­ням сортів і селекцією плод. культур, пита­н­нями їх роз­садництва, а також пер­спективи викори­ста­н­ня нових сортів у пром. мас­штабах; у дослід. госп-ві «Приморське» та на Прилуц. дослід. станції — селекцією, роз­робле­н­ням методів при­скореного роз­множе­н­ня декор. рослин. Н. б. с. збагатив Україну, зокрема Крим, а також країни СНД новими видами і цін­ними сортами декор., квітк., плод., субтроп., горіхоплід. і тех. культур. За роки його існува­н­ня впроваджено понад 350 нових видів і форм рослин. Станом на 1992 у країнах СНД ра­йоновано 242 селекційні сорти, 510 знаходилися у держсортови­пробуван­ні. Сорти селекції та інтродукції за­ймають бл. 60 % пром. садів персика, 80 % — аличі та айви, 40 % — черешні, 100 % — мигдалю, зізіфуса та ефіроолій. культур в Україні. Теор. роз­робки з питань цвіті­н­ня та успадкува­н­ня ознак у персика, інтродукції та селекції мигдалю від­значено золотими медалями ім. І. Мічуріна. Виходив «Бюлетень Державного Нікітського ботанічного саду», а також темат. збірки наук. праць спів­роб. саду. Щорічно кількість від­відувачів становила 500 тис. осіб; проходили практику студенти, стажува­н­ня зарубіжні вчені та спеціалісти. Н. б. с. під­тримував звʼязки з наук. установами понад 50-ти країн світу шляхом проведе­н­ня спільних дослідж., обміну насі­н­ням, літ-рою, участі в конф. та нарадах. Директор — В. Єжов (1999–2014). У 2014 внаслідок анексії Криму РФ Н. б. с. уві­йшов до складу РАН.

Літ.: Вульф Е. В. Никитский ботанический сад. Сф., 1926; 150 лет Государствен­ному Никитскому ботаническому саду. Москва, 1964; Крюкова И. В., Кольцов В. Ф. Формирование Никитского ботанического сада как на­учно-ис­следовательского учреждения. Ялта, 1977; Никитский ботанический сад: Путеводитель. 4-е изд. Сф., 1985; Никитский ботанический сад: К 175-летию основания. К., 1986; Крюкова И. В. Никитский ботанический сад. История и судь­бы. Сф., 2011.

В. М. Єжов, М. П. Литвинов

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю