Нікітюк Марися Юріївна

НІКІТЮ́К Марися Юріївна (26. 10. 1986, Київ) — сценаристка, кінорежисерка, письменниця. Член НСКінУ (2013). Закінчила Інститут журналістики Київського університету (2007) та театрознавчий факультет Київського університету театру, кіно і телебачення (2012). Засновниця театрального порталу «Teatre.com.ua» (2007), де пише про український та зарубіжний театр. Співзасновниця драматургійного міжнародного фестивалю «Тиждень актуальної п’єси» (2011). Працювала журналісткою, театральним критиком. Авторка серії новел, оповідань, а також п’єс «Дачі», «Дівчачі радості» та «Ведмеді для Маші» (1-е місце львівського драматичного конкурсу «Драма.ua», 2010). Видала збірку оповідань «Безодня» (2014, Міжнародна літературна премія ім. О. Ульяненка) та повістей «Можливо, завтра» (2019; обидві — Львів), для дітей — «Книга баванок, або Історії чарівного Тойто» (К., 2015). Прозові твори написані у стилі магічного й брутального реалізму, потоку свідомості та трешу. Як сценаристка брала участь у кінопроекті «Україно, goodbye!» (2013). Сценаристка короткометражних фільмів: «Ґауді», «Алкоголічка», «Янгол смерті», «Швейцарський годинник», «Листопад», «Свині», анімаційні стрічки «Шнурки»; співсценаристка повнометражного фільму «Додому» (2019, режисер Н. Алієв). Режисерка й сценаристка короткометражних фільмів «У деревах» (2014), «Мандрагора» (2015), «Сказ» (2016) і повнометражних — «Коли падають дерева» (2018) та «Я, Ніна» (2021). Авторка текстів пісень до повнометражного анімаційного фільму «Вік­тор_Робот» (2020, режисер А. Лавренішин).

Рекомендована література

1. Дереш Л. Марися Нікітюк: Сьогоднішній герой — поганець із добрим серцем і почуттям провини // Українська правда [pravda.com.ua]. 2016. 2 черв.;
   Google Scholar Internet
2. Ukrainische Regisseurin Marysia Nikitiuk - Plädoyer für den Kulturboykott // Deutschlandfunk Kultur. 2022. 4 квіт.;
   Google Scholar Internet
3. 7 фільмів, щоб закохатися в сучасне українське кіно // Vogue UA [vogue.ua]. 2022. 19 серп.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю