Нікліборц Анна

НІКЛІБО́РЦ Анна (01. 05. 1904, Львів — 24. 10. 1992, м. Вроцлав, Польща) — педагог, філолог. Дружина Я. Нікліборца. Доктор гуманітар. н. (1960), д-р габіліт. (1969). Державні нагороди Польщі. Закін. Львівський університет (1926). Склала учител. іспит, визнаний 1947 в Університеті м. Торунь (Польща) як магістерський (диплом магістра філософії в галузі франц. філології), а також іспит з нім. філології (1929). З метою поглибл. вивчення мов виїжджала на курси у Францію та Італію (1925–36). У 1926–33 — в. о. асист. каф. роман. філології Львів. університету, допомагала в проведенні практ. занять та семінарів письменнику, літературознавцю, ректору університету, проф. Е. Порембовичу, який втрачав зір; передавала студентам практ. навички читання давніх франц., італ. та іспан. текстів, палеогр. особливості провансал. рукописів. Брала участь у підготовці до друку антології перекладів і літ. творів Е. Порембовича. 1933–39 — організатор і кер. Метод. центру викладання франц. мови в регіон. департаменті шкіл у Львові; 1939–41 вчителювала в серед. школі № 2 Львова. Під час нім. окупації (від вересня 1942 до червня 1944) викладала лат. та нім. мови на таєм. навч. курсах у Львові, за що 1980 нагородж. медаллю Комісії нац. освіти Польщі. 1944–45 працювала у Львів. політех. інституті. 1946 переїхала з сім’єю до Вроцлава, де викладала італ., франц. й нім. мови в Університеті, Вищій торг., муз., екон. школах. 1957–64 — ад’юнкт Вроцлав. університету, заснувала дослідн. центр роман. філології (1960), що згодом перетворено на каф. (1964–74 працювала ст. викл.), а згодом — Інститут роман. філології (керувала організацією практ. викладання франц. мови, літ-ри й історії Франції). Продовжувала наук. дослідж. під керівництвом польс. філолога-романіста З. Черного, висвітлювала проблеми навч. франц. мови в системі закладів освіти Польщі, уклала перелік (з біогр. даними) викладачів франц. мови в школах і колегіумах, зокрема у Львові, Станіславі (нині Івано-Франківськ), Раві-Руській, Володимирі-Волинському, Кремінці, Острозі, здійснила аналіз осн. метод. засад викладання, представила рекомендац. перелік творів для читання. Пізніші розвідки Н. присвяч. літературі (особливо франц.) для дітей та молоді, історії викладання франц. мови, франц.-польс. культур. зв’язкам. Її робота про дит. літературу зх. країн («Od baśni do prawdy», Warszawa, 1981) здобула авторитет серед фахівців. Вона брала участь у багатьох міжнар. конгресах і конф., присвяч. літературі епохи Просвітниц­тва (Вроцлав–Карпач, 1973), літературі для дітей (Париж, 1976), сучас. літературі для дітей та молоді (Варшава, 1979). Н. — чл. Товариства науки й літ-ри (Вроцлав), багаторіч. секр. Центру франц.-польс. наук.-культур. співпраці у Вроцлав. університеті. 2002 один із залів Інституту романістики Вроцлав. університету названо на її честь.

Завантажити статтю