Нікліборц Ян
НІКЛІБО́РЦ Ян (Nikliborc Jan; 1902, м. Бяла-Краковська, нині у складі м. Бєльсько-Бяла, Польща — 1991, м. Вроцлав, Польща) — польський фізик, педагог. Брат Владислава, чоловік Анни Нікліборців. Доктор філософії (1932), д-р габіліт. у галузі фізики (1948), професор (1967). Державні нагороди Польщі. Від 1926 навч. в Яґеллон. (м. Краків, Польща) та Львів. університетах. Від 1932 обіймав посаду ад’юнкта, 1940–41 та 1944–45 — доцент Львів. політехніки. Під час нім. окупації 1941–44 навчав львів. молодь у Хім. школі та на Тех. профес. курсах. 1946 переїхав із сім’єю до Вроцлава, де від травня працював в Університеті та Політехніці: в. о. завідувача кафедри експеримент. фізики (1948–68), заст. декана факультету математики, фізики та хімії Університету (1950–52), завідувач кафедри фізики атома і частинок (1969–73). Співзасн. Вроцлав. школи експерим. фізики; організатор дослідж. поверхні твердого тіла, ініціатор створення першого в Польщі пристрою для дослідж. поверхні тіла методом дифракції повіл. електронів. Н. — голова Вроцлав. відділ. Польс. фіз. товариства (1950–51), чл. Комітету фізики Польс. АН та заступник голови Комітету науки, техніки й застосування вакууму (1965), представник Польщі в Міжнар. наук.-тех. союзі вакууму OISTAV (IUVSTA).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Wpływ naświetlania promieniami Β monokryształów KCl na elektryzację pyłu z nich wytworzonego. [Wrocław], 1960.
Рекомендована література
- R. Męclewski, S. Mróz, K. Wojciechowski, A. Szaynok. Profesor Jan Nikliborc: twórca Wrocławskiej Szkoły Fizyki Powierzchni Ciała Stałego // Postępy Fizyki. Warszawa, 1992. T. 43, z. 6.