Нікліборц Ян

Визначення і загальна характеристика

НІКЛІБО́РЦ Ян (Nikliborc Jan; 1902, м. Бяла-Краковська, нині у складі м. Бєльсько-Бяла, Польща — 1991, м. Вроцлав, Польща) — польський фізик, педагог. Брат Владислава, чоловік Анни Нікліборців. Доктор філософії (1932), д-р габіліт. у галузі фізики (1948), професор (1967). Державні нагороди Польщі. Від 1926 навч. в Яґел­лон. (м. Краків, Польща) та Львів. університетах. Від 1932 обій­мав посаду адʼюнкта, 1940–41 та 1944–45 — доцент Львів. політехніки. Під час нім. окупації 1941–44 на­вчав львів. молодь у Хім. школі та на Тех. профес. курсах. 1946 пере­їхав із сімʼєю до Вроцлава, де від травня працював в Університеті та Політехніці: в. о. завідувача кафедри екс­перимент. фізики (1948–68), заст. декана факультету математики, фізики та хімії Університету (1950–52), завідувач кафедри фізики атома і частинок (1969–73). Спів­засн. Вроцлав. школи екс­перим. фізики; організатор дослідж. поверх­ні твердого тіла, ініціатор створе­н­ня першого в Польщі при­строю для дослідж. поверх­ні тіла методом дифракції повіл. електронів. Н. — голова Вроцлав. від­діл. Польс. фіз. товариства (1950–51), чл. Комітету фізики Польс. АН та за­ступник голови Комітету науки, техніки й за­стосува­н­ня вакууму (1965), пред­ставник Польщі в Між­нар. наук.-тех. союзі вакууму OISTAV (IUVSTA).

Пр.: Wpływ naświetlania promieniami Β monokryształów KCl na elektryzację pyłu z nich wytworzonego. [Wrocław], 1960.

Літ.: R. Męclewski, S. Mróz, K. Woj­ciechowski, A. Szaynok. Profesor Jan Ni­kliborc: twórca Wrocławskiej Szkoły Fizyki Powierzchni Ciała Stałego // Postępy Fizyki. Warszawa, 1992. T. 43, z. 6.

І. Б. Качур

Завантажити статтю