НІ́КЛУС Март-Олав (Niklus Mart Olav; 22. 09. 1934, м. Тарту, Естонія — 25. 12. 2025, там само) — естонський правозахисник. Іноз. чл. Укр. Гельсин. групи (1982). Орден «За мужність» 1-го ступеня (2006). Закін. біол. факультет Тартус. університету (1957). Від­тоді працював позаштат. пере­кладачем Держ. видавництва Естонії (англ., франц. і нім. мови). Захопився фото­графією, через іноземців предавав для публікації за кордоном фото старих будинків і установок для за­глуше­н­ня закордон. радіо­станцій. Написав листа із критикою рад. дійсності для радіо­станції «Голос Америки». 21 серпня 1958 заарешт., 15 січня 1959 за звинуваче­н­ням у допомозі між­нар. буржуазії засудж. до 10-ти р. таборів і 3-х р. засла­н­ня. 1966 звільнений (термін скорочено до 7-ми р.), повернувся до Тарту. За­ймався правозахис. діяльністю, під­писував колективні петиції, зокрема проти введе­н­ня рад. військ у Афгані­стан і засла­н­ня А. Сахарова, за що за­знавав по­стій. пере­слідувань з боку влади. 29 квітня 1980 заарешт. вдруге, 8 січня 1981 за звинуваче­н­ням у антирад. пропаганді засудж. до 10-ти р. таборів і 5-ти р. засла­н­ня. 1983 на 3 р. пере­ведений на тюрем. режим. Пере­бував у таборі з В. Стусом і Л. Лу­кʼяненком, за вступ до Укр. Гельсин. групи покараний роком одиноч. увʼязне­н­ня. 1988 звільнений. Брав активну участь у від­новлен­ні незалежності Естонії, 1992–95 — депутат її парламенту.