Ніклус Март-Олав
НІ́КЛУС Март-Олав (Niklus Mart Olav; 22. 09. 1934, м. Тарту, Естонія) — естонський правозахисник. Іноз. чл. Укр. Гельсин. групи (1982). Орден «За мужність» 1-го ступеня (2006). Закін. біол. факультет Тартус. університету (1957). Відтоді працював позаштат. перекладачем Держ. видавництва Естонії (англ., франц. і нім. мови). Захопився фотографією, через іноземців предавав для публікації за кордоном фото старих будинків і установок для заглушення закордон. радіостанцій. Написав листа із критикою рад. дійсності для радіостанції «Голос Америки». 21 серпня 1958 заарешт., 15 січня 1959 за звинуваченням у допомозі міжнар. буржуазії засудж. до 10-ти р. таборів і 3-х р. заслання. 1966 звільнений (термін скорочено до 7-ми р.), повернувся до Тарту. Займався правозахис. діяльністю, підписував колективні петиції, зокрема проти введення рад. військ у Афганістан і заслання А. Сахарова, за що зазнавав постій. переслідувань з боку влади. 29 квітня 1980 заарешт. вдруге, 8 січня 1981 за звинуваченням у антирад. пропаганді засудж. до 10-ти р. таборів і 5-ти р. заслання. 1983 на 3 р. переведений на тюрем. режим. Перебував у таборі з В. Стусом і Л. Лук’яненком, за вступ до Укр. Гельсин. групи покараний роком одиноч. ув’язнення. 1988 звільнений. Брав активну участь у відновленні незалежності Естонії, 1992–95 — депутат її парламенту.