Нікодемович Мар’ян Ігнатович
НІКОДЕМО́ВИЧ Мар’ян Ігнатович (02. 02. 1890, містечко Мельниця-Подільська, нині смт Чортків. р-ну Терноп. обл. — 08. 02. 1952, Львів) — архітектор. Батько А. Нікодемовича. Закін. Львів. політехніку (1915). Під час навч. 1912–14 проходив практику у В. Мінкевича і В. Дердацького. 1915 працював у тех. департаменті Львів. магістрату, займався реставрацією кам’яниці Корнякта на пл. Ринок, № 6. Працював у Львові: 1916–21 — ст. асист., 1921–28 — ад’юнкт, конструктор каф. заг. будівництва відділу архітектури, 1944–50 — доцент кафедри нарис. геометрії політех. інституту; 1927–36 — викладач будівництва і рисунку худож.-пром. школи. Член Політех. товариства у Львові (від 1916). У 1920–30-х рр., споруджуючи у Львові та Львів. воєводстві житл. будинки, навч. заклади, громад. й сакрал. будівлі, звертався до стилістики неокласицизму та функціоналізму. 1921 під час проектування павільйонів «Сх. торгів» співпрацював з А. Захаревичем і Є. Червінським. 1922 здійснив відбудову вежі костелу домінікан. монастиря у м-ку Підкамінь (нині смт Золочів. р-ну Львів. обл.). 1925 заснував архіт.-буд. фірму спільно з М. Штадлером. 1925–28 разом із ним звів житл. комплекс для викл. Львів. університету на вул. Ю. Супінського (нині М. Коцюбинського), № 11–13. У 1928–30 після перемоги на конкурсі проектів військ. житла спорудив (у співавт. із С.-В. Брилою і М. Штадлером) Офіцер. дім на вул. Яблоновських (нині Ш. Руставелі), № 30. У неокласич. формах за влас. проектом збудував 1928–30 вихов. заклад на вул. Абрагамовичів (нині Т. Бой-Желенського), № 5 (нині лікарня). Гуртожиток студентів медицини постав за його планами 1929–31 на вул. С.-А. Понятовського (нині У. Самчука), № 9 (нині корпус Львів. комерц. академії). У 1930-х рр. здійснив розбудови неврол. клініки на вул. Піарів (нині М. Некрасова) та авіац. ангару на летовищі в Скнилові (нині Львів. р-ну Львів. обл.). Серед житл. будинків його авторства — власна 4-поверх. кам’яниця на вул. А. Потоцького (нині Генерала Чупринки), № 76 (1928–30) і будинок на вул. Т. Романовича (нині П. Cаксаганського), № 8 з оригін. зиґзаґоподіб. ритмікою розташування трикут. балконів (1931, співавтор М. Штадлер). На Личаків. цвинтарі за його планами 1927 поставлено пам’ятник на могилі видавця К.-С. Якубовського, зі скульптурами Ю. Стажинського та надгробок арх. Є. Червінського (1931). У Брюховичах (нині смт Львів. р-ну) 1925–29 спорудив костел Христа Царя (нині греко-катол. церква). Виконав (у співавт. з Я. Семковичем, 1929) модерністичну перебудову ратуші у м. Дрогобич, збудував Нар. дім у с. Верхнє Синьовидне (нині смт Стрий. р-ну), низку вілл у м. Трускавець (1920-і рр.), санаторій «Мармуровий палац» у м. Моршин (1935–38, у стилі функціоналізму з елементами неокласицизму); казарми у містах Стрий та Броди, житл. й адм. будинки в комплексі цукр. заводу в м-ку Ходорів (нині місто Стрий. р-ну; усі — 1930-і рр.; усі — нині Львів. обл.). У 1920-х рр. спорудив лікарню Каси хворих і притулок старців у м. Долина, лікарню Каси хворих у с. Старий Мізунь (нині Калус. р-ну), ратушу в м. Яремче, санаторій у с. Ворохта (нині смт Надвірнян. р-ну; усі — нині Івано-Фр. обл.) з оригін. конструкцією дерев’яних лоджій (1929). Під час 2-ї світової війни працював у різних установах, що займалися відбудовами і реставрацією. Автор праць із питань заг. будівництва, маляр. перспективи. Захоплювався також рисунком, акварел. живописом, фотографією.
Рекомендована література
- A. Nikodemowicz. Architekt lwowski Marian Nikodemowicz // Cracovia Leopolis. 2000. № 3;
- Бірюльов Ю. Вілли архітекторів // Галиц. брама. 2007. № 3–4;
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. Л., 2008.