Ніколадзе Ніко
НІКОЛА́ДЗЕ Ніко (ნიკო ნიკოლაძე; 15(27). 09. 1843, с. Діді-Джихаїші, Грузія — 05. 06. 1928, Тифліс, нині Тбілісі) — грузинський публіцист, критик, громадський діяч. Батько Г. Ніколадзе. Навч. 1860–61 на юрид. факультеті С.-Петербур. університету (відрах. за участь в антиуряд. виступах). Емігрував. Закін. Цюрих. університет і здобув ступ. д-ра права (1868). Відомий своїм внеском у розвиток груз. ліберал. журналістики та участю в різних тогочас. екон. та соц. проектах. Працював ред. у ж. «Народное богатство» (С.-Петербург), публікував статті в ж. «Современник», г. «Колокол». 1878 заснував у Тифлісі щоденну г. «Обзор», після закриття якої 1880 відбував заслання у м. Ставрополь (нині РФ). Від 1881 жив у С.-Петербурзі, співпрацював з ред. ж. «Отечественные записки», від 1886 — у Тифлісі. Товаришував і підтримував ділові стосунки з М. Драгомановим. Навчаючись у С.-Петербур. університеті, ознайомився з творчістю Т. Шевченка, не раз згадував його в мемуарах «მოგონებები სამოციან წლებზე» («Спогади про шістдесяті роки», Тифліс, 1927). По дорозі у С.-Петербург зустрічав домовину укр. поета, яку перевозили в Україну, про що зазначено у 1-му т. вид. «რჩეული წერილები» («Вибрані статті», Тифліс, 1931). У рідному селі 1951 відкрито Будинок-музей Н.
Рекомендована література
- Гришашвілі І. Шевченко в грузинській літературі (Лист з Тбілісі) // Літ. критика. 1940. № 2;
- Богомолов І. С. Тарас Шевченко і діячі грузинського визвольного руху // НТЕ. 1982. № 2.
Завантажити статтю
