Ніколадзе Ніко

Визначення і загальна характеристика

НІКОЛА́ДЗЕ Ніко (ნიკო ნიკოლაძე; 15(27). 09. 1843, с. Діді-Джихаїші, Грузія — 05. 06. 1928, Тифліс, нині Тбілісі) — грузинський публіцист, критик, громадський діяч. Батько Г. Ніколадзе. Навч. 1860–61 на юрид. факультеті С.-Пе­тер­бур. університету (від­рах. за участь в анти­уряд. ви­ступах). Емігрував. Закін. Цюрих. університет і здобув ступ. д-ра права (1868). Ві­домий своїм внеском у роз­виток груз. ліберал. журналістики та участю в різних тогочас. екон. та соц. проектах. Працював ред. у ж. «Народное богатство» (С.-Пе­тербург), публікував стат­ті в ж. «Современ­ник», г. «Колокол». 1878 заснував у Тифлісі щоден­ну г. «Обзор», після закри­т­тя якої 1880 від­бував засла­н­ня у м. Ставрополь (нині РФ). Від 1881 жив у С.-Пе­тербурзі, спів­­працював з ред. ж. «Отечествен­ные записки», від 1886 — у Тифлісі. Товаришував і під­тримував ділові стосунки з М. Драгомановим. На­вчаючись у С.-Пе­тербур. університеті, озна­йомився з творчістю Т. Шевченка, не раз згадував його в мемуарах «მოგონებები სამოციან წლებზე» («Спогади про шістдесяті роки», Тифліс, 1927). По дорозі у С.-Пе­тербург зу­стрічав домовину укр. поета, яку пере­возили в Україну, про що за­значено у 1-му т. вид. «რჩეული წერილები» («Ви­брані стат­ті», Тифліс, 1931). У рідному селі 1951 від­крито Будинок-музей Н.

Літ.: Гришашвілі І. Шевченко в грузинській літературі (Лист з Тбілісі) // Літ. критика. 1940. № 2; Богомолов І. С. Тарас Шевченко і діячі грузинського визвольного руху // НТЕ. 1982. № 2.

Р. Ш. Чилачава

Завантажити статтю