Ніколаєв Андріян Григорович

НІКОЛА́ЄВ Андріян Григорович (05. 09. 1929, с. Шоршели, Чувашія, РФ — 03. 07. 2004, м. Чебоксари, Чувашія, похов. у рідному селі) — космонавт. Генерал-майор авіації (1970). Двічі Герой Радянського Союзу (1962, 1970). Кандидат технічних наук (1975). Державна премія СРСР (1981). У 1951–52 навч. у Черніг., 1954 закін. Фрунзен. вище військ. авіац. училище льотчиків (нині Бішкек), 1968 — Військ.-повітр. інж. академію (Москва). 1960 зарах. до першого загону рад. космонавтів, став 3-м із них (після Ю. Гагаріна та Г. Титова). 11–15 серпня 1962 на кораблі «Восток-3» здійснив перші в історії космонавтики багатодоб. політ і перший груп. політ косміч. кораблів (разом із «Восток-4», який пілотував П. Попович); 1–19 червня 1970 як командир косміч. корабля «Союз-9» з бортінж. В. Севастьяновим — перший політ без скафандрів на орбіті. Під час парного польоту разом із П. Поповичем для ген. конструктора С. Корольова виконав пісню «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…», з В. Севастьяновим провів першу шахову партію «Космос–Земля». 1963–68 — командир загону космонавтів; 1968–74 — заступник (водночас 1965–69 проходив підготовку для польоту на Місяць), 1974–94 — 1-й заст. нач. Центру підготовки космонавтів (Зоряне містечко, Моск. обл.). 1963–82 був одружений із В. Терешковою — першою жінкою-космонавтом. У рідному селі, Чернігові та м. Смоленськ (РФ) встановлено погруддя, у Чебоксарах — пам’ятник Н.

Завантажити статтю