Ніколаєв Володимир Костянтинович
Визначення і загальна характеристика
НІКОЛА́ЄВ Володимир Костянтинович (01. 08. 1945, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — донор. За фахом — технік-архітектор, механік з виробництва літал. апаратів. Герой України (2006). Засл. донор України (2001). Почес. донор СРСР (1982, 1985) та України (2002). Закін. Дніпроп. енергобуд. технікум (1963) та університет (1971). Працює у Дніпрі: 1962–66 — у буд.-монтаж. упр. навч. закладів, проект. інституті; 1967–92 — в Університеті, де пройшов шлях від механіка до ст. н. с. н.-д. лаб. каф. технології виробництва фіз.-тех. ф-ту; 1992–94 — інж.-технолог малого підприємства «Знак»; 1995–99 — директор ТОВ «Фірма ”Ключ”»; 2000 — інж. НВП «Південно-Західне»; 2001–08 — бухгалтер укр.-латвій. ТОВ «Екстра Пластик». Автор понад 100 наук. публікацій (зокрема міжнар. у Польщі, Болгарії, Німеччині, Франції, Чехословаччині, США, Японії, Канаді), а також 21-го автор. свідоцтва СРСР на винаходи у галузі технології та матеріалознавства для спец. та косміч. техніки. 1966 вперше став безвідплат. донором крові, а від 1976 розпочав активну донор. діяльність на Дніпроп. обл. станції переливання крові. Відтоді Н. здавав кров (2-а група, позитивна) більше 750 разів: інфузовано бл. 600 л крові, з якої лише плазми крові отримано для рятування й лікування хворих громадян України понад 250 л. Це є унікал. явищем у вітчизн. та світ. трансфузіол. практиці й одним із найвищих досягнень у світ. донорстві.
Рекомендована література
Завантажити статтю
