Ніколаєв Іполит Володимирович

НІКОЛА́ЄВ Іполит Володимирович (11(23). 05. 1870, С.-Пе­тербург — після 1937, Данія) — архітектор. Син Володимира, брат Лео­ніда Ніколаєвих. Навч. у Київ. реал. училищі, закін. С.-Пе­тербур. АМ (1892). Працював 1893–1917 міським архітектором Києва; водночас 1896–97 — архітектором Фундуклеїв. жін. гімназії; викладав у Київ. худож. училищі (1901–17) та політех. інституті (1904–17). Спочатку використовував форми класицизму та ампіру, необароко, неомусульман., неорос. і неовізант. стильових напрямків, неоготику, неороманіку, потім — модерн і модернізов. істор. стилі. Серед реаліз. проектів у Києві — Покров. церква (1893–97, добудував 1914 К. Сроковський), особ­няк М. Мерінга на вул. Велика Житомирська, № 28 (1893), корпуси Олександрів. лікарні на вул. Шовковична, № 39 (1897–1900), ін­тер’єр кінотеатру Шанцера (1898), прибутк. будинки М. Комарницької на вул. Велика Житомирська, № 4 (1895), родини Терещенків на вул. Ярославська, № 10 та № 21а, на вул. Костянтинівська, № 22 (усі — 1897), М. Продаєвича на вул. Ярославська, № 21б (кін. 19 ст.), Ф. Альошина на вул. Фундуклеївська (нині Б. Хмельницького), № 36, 38 (обидва — 1899), на вул. Нижній Вал, № 37 (1900), вул. Святославська, № 16, лікарня (нині міська лікарня № 3; обидва — 1902), міські початк. училища ім. М. Гоголя на вул. Предславинська, № 30а та ім. В. Жуковського на вул. Лук’янівська, № 62 (обидва — 1903–04), сан. станція на вул. Некрасівська, № 8 (1908), міська митниця (1910–11), драм. театр «Шато де флер» на Петров. алеї (1912). Розробив архіт. частини пам’ятників Олександру ІІ на площі Європейська (1911), П. Столипіну на вул. Хрещатик (1913). Підготував «Сбор­никъ строительныхъ постановленій для г. Киева на основаніи строительнаго устава» (К., 1913). У листопаді 1917 переїхав до Данії, де відкрив фотомайстерню.

Рекомендована література

1. Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біогр. довід. К., 1999.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю