НІКОЛА́ЄВ Микола Федорович (01(13). 11. 1882, м. Словʼянськ Ізюм. пов. Харків. губ., нині Донец. обл. — 1941, м. Горки Могильов. обл., Білорусь) — ботанік, музеє­знавець. Брат В. Ніколаєва. Професор (1924). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. університет (1910). У 1909–11 — викладач Землемір. училища і Кадет. корпусу; водночас 1910–15 — пом. зав., зав. Природн.-істор. музею, 1914 — в. о. зав. Ентомол. бюро Губерн. земства (усі — Полтава). 1917 — зав. фітопатол. від­ділу Кутаїс. ботан. саду (Грузія). Від 1918 — викладач Укр. нар. університету; водночас від 1920 — зав. с.-г. від­ділу Центр. пролетар. музею Полтавщини, 1920–23 — викладач Вищої робітн. школи і створ. на її основі Агрокооп. технікуму, 1924–30 — проф., зав. кабінету ІНО, також зав. його ботан. ділянки (усі — Полтава). Від 1930 працював у Білорус. с.-г. ін­ституті (м. Горки). Н. — один із перших організаторів охорони природи на Полтавщині. Здійснював геоботан. ви­вче­н­ня тер. сучас. Полтав., Черніг. і Харків. обл. Уперше за­пропонував створе­н­ня повіт. с.-г. музеїв Полтав. губ., Ботан. саду в Полтаві (1913).