Кривченко Георгій Олексійович
КРИ́ВЧЕНКО Георгій Олексійович (03(15). 04. 1883, с. Кибинці Полтавської губернії, нині Миргородського району Полтавської обл. — 11. 04. 1960, Київ) — економгеограф. Доктор політекономії (1909), кандидат географічних наук (1951). Закінчив Санкт-Петербурзький політехнічний інститут (1906), Мюнхенський університет (Німеччина, 1909). Працював 1906–11 у Німеччині. Після повернення в Росію 1913–14 керував дослідженнями селянських господарств Пензенської губернії; 1915–17 — в особовій раді з продовольства і в Міністерстві продовольства; 1918–19 — керівник статистичного відділу Міністерства торгівлі і промисловості, 1919–20 — в Демографічному інституті УАН у Києві; 1920–22 — професор статистики Саратовського інституту народного господарства й університету (РФ); 1922–31 — професор кафедри економічної географії та світового господарства Київського ІНО, водночас 1928–31 — старший науковий співробітник ВУАН; 1931–32 — професор кафедри економічної географії та статистики Полтавського технологічного інституту мʼясної промисловості; 1932–33 — керівник економічної групи Бюро Великої Волги (Москва); 1941–43 — завідувач відділу економічної географії, 1943–44 — старший науковий співробітник НДІ географії, 1944–49 — професор кафедри економічної географії Київського університету. Досліджував проблеми розвитку галузей народного господарства країни та її регіонів, зокрема Полісся. Співавтор «Словника економічної термінології (Проект)» (К., 1930). У 1950-х роках зазнав жорсткої критики поглядів, які трактувалися як невідповідні радянській доктрині, через що був змушений залишити викладацьку та наукову роботу.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Збірник статистичних відомостей по народному господарству України. 1919; Производство масличных семян и маслобойная промышленность Украины. 1919; Внутренний грузооборот и внешняя торговля Украины. 1923; Нариси світового господарства. Огляд господарського стану основних країн світу. 1927; Природні умови і ресурси // Екон. географія УРСР. 1968 (усі — Київ).