КО́ГАН Григорій Михайлович (24. 06(07. 07). 1901, м. Могильов, нині Білорусь — 09. 08. 1979, Москва) — піаніст, музико­знавець, педагог. Доктор мистецтво­знавства (1940), професор (1932). Закінчив Київську консерваторію (1920; клас О. Штосс-Петрової, В. Пухальського), де від­тоді й викладав (згодом музичний технікум): від 1923 — завідувач кафедри історії музики та історичного матеріалізму. Водночас 1922–24 — проректор Київського музично-драматичного ін­ституту. Від 1926 — у Московській консерваторії: 1936–43 — завідувач кафедри історії і теорії піанізму; 1946–48 — старший науковий спів­робітник, завідувач сектору теорії та історії Науково-дослідного ін­ституту художнього вихова­н­ня Академії педагогічних наук РРФСР (Москва); 1949–56 — професор Казанської консерваторії (Татар­стан, РФ). Перший у світі роз­робив курс історії і теорії піанізму, який читав у багатьох консерваторіях СРСР (зокрема Київській та Харківській). Автор фортепіан­них концертних транс­крипцій.