Ніколаєнко Станіслав Миколайович

НІКОЛА́ЄНКО Станіслав Миколайович (09. 02. 1956, с. Богданівка, нині Кропивниц. р-ну Кіровогр. обл.) — політичний діяч, педагог. Доктор педагогічних наук (2009), професор (2006), академік НАПНУ (2019). Народний депутат України (1994–98, 1998–2002, 2002–05, 2006). Пов­ний кавалер ордена «За заслуги» (2006, 2016, 2019). Закін. механізації с. господарства (1978) та пед. (1980) факультети Укр. с.-г. академії (Київ), Одес. інститут політології та соціології (1991). У 1980–82 працював у Кахов. радгоспі-технікумі (Херсон. обл.); 1991–94 — заступник нач. Херсон. обл. упр. освіти, доцент кафедри механізації с. господарства Херсон. с.-г. інституту. У ВР України 2-го скликання — секр. Комітету з питань науки та нар. освіти, чл. фрак­ції Соціаліст. партії України (СПУ; 1994–98); 3-го скликання — секр. Комітету з питань науки і освіти, чл. фракції СПУ (1998–2002); 4-го скликання — голова Комітету з питань науки і освіти, чл. фракції СПУ (квітень 2002 — липень 2005); 5-го скликання — чл. Комітету з питань науки і освіти, чл. фракції СПУ (квітень — вересень 2006). Голова партії «Справедливість» (від 2009). У 2005–07 — Міністр освіти і науки України. Від 2009 — професор кафедри вищої освіти та права Університету менеджменту освіти НАПНУ; від 2014 — ректор Нац. університету біоресурсів і природокористування України (обидва — Київ). Наукові дослідження: теор.-метод. основи упр. інновац. розвитком системи освіти України.

Завантажити статтю