НІКОЛАЙЧУ́К Лідія Володимирівна (03. 06. 1941, с. Троєщина Полон. р-ну Камʼянець-Поділ. обл., нині Шепетів. р-ну Хмельн. обл. — 18. 05. 2007, с. Вичулкі Брест. обл., Білорусь) — лікар-ендокринолог, фітотерапевт, письмен­ниця. Кандидат медичних наук (1969). Закін. Вінн. мед. ін­ститут (1963). Працювала дільнич. лікарем-терапевтом Полон. рай. лікарні (1963–65); у Харків. НДІ ендокринології і хімії гормонів (1968–69) та ін­ституті удосконале­н­ня лікарів (1969–78), Терноп. мед. ін­ституті (1978–82), Брест. пед. ін­ституті (1983–94) та університеті (1995–2007). Авторка числен. наук. статей, моно­графій та наук.-популяр. книг з фітотерапії і фітодієтики, ендокринології, радіо­протекції та нетрадиц. методів лікува­н­ня (деякі з книг пере­клад. нім., китай. і литов. мовами). Наук. роз­робки використовують у Білорусі, Україні, РФ, Литві, Болгарії, Словенії та Китаї. Писала ліричні вірші про коха­н­ня, нариси, новели, повісті, які друкували у періодиці України й Білорусі. Гол. теми проз. творів: жін. самотність і пошуки жін. щастя, екзистенц. пере­жива­н­ня дитини. Окремим вид. ви­йшла зб. новел «Квітка з грибного яру» (Х., 1976).