Ніколайчук Наталія Іванівна
НІКОЛАЙЧУ́К Наталія Іванівна (22. 02. 1956, Київ) — графік, живописець. Народний художник України (2007). Ґран-Прі 6-го Всеукр. трієнале графіки (2012). Премія ім. Т. Яблонської (2017). Член НСХУ (1985), чл. правління Київ. організації СХУ, заступник голови об’єдн. художників графіч. мистецтва Києва. Закін. Київський художній інститут (1982; викл. В. Чебаник, А. Чебикін), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1987; кер. М. Дерегус). На творчій роботі. 1995–2002 — декан факультету образотвор. мистецтва Київ. дит. АМ; від 2017 — викладач кафедри техніки та реставрації творів мистецтва Нац. академії образотвор. мистецтва та архітектури (Київ); від 2019 — завідувач кафедри мистецтва Київ. АМ. Основні галузі — станк. живопис і графіка (сюжетні полотна, портрети, натюрморти). Мисткиня поєднує реаліст. манеру письма з експресивною. Її творчості притаманні виразність, поетичність, романтизм, ліризм, філос. осмислення життя й чутлива жін. мудрість. Цікаві композиції, різноманіт. колорит, досконале володіння пластич. побудовою твору, використання графіч. і живопис. технік, знання нар. мистецтва дозволяють Н. створювати полотна, що вирізняються експресивністю, багатоплановістю пласт. форм і кольорів. Учасниця всеукр. та міжнар. мистецьких виставок від 1982. Персон. — у Києві (1992–93, 1998–99, 2002, 2006–07, 2010–11, 2014–15, 2017), Афінах (1998), Москві (2008), Стамбулі (2020). Окремі твори зберігаються в колекціях Міністерства культури та інформ. політики України, Дирекції виставок НСХУ, Донец., Запоріз., Луган., Полтав., Хмельн. та Черніг. ХМ, Музеї книги і друкарства України (Київ), картин. галереях м. Ізмаїл (Одес. обл.), м. Кривий Ріг (Дніпроп. обл.), приват. зібраннях в Україні та за її межами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — «Подих життя» (1988), «Він і Вона» (1990–96), «Наддніпрянська лірика» (1995); «Блага вість» (1992), «Флора» (1993), «Прем’єра», «Казкове вбрання» (обидва — 1995), «Дівчина з чашею», «Купальські пісні» (обидва — 1996), «Освячення Флори» (1997), «Лісова пісня», «Серпанок» (обидва — 1998), «Благодать» (2000), «Весна» (2005), «Відчуття простору» (2007), «Свято сонця» (2008).
Рекомендована література
- Ламонова О. Діви і янголи Наталії Ніколайчук // День. 2000, 7 груд.;
- Ніколайчук Наталія. Шлях до гармонії: Каталог творів. К., 2005;
- Чембержі М. Художник-педагог сучасності: [До ювілею Н. Ніколайчук] // Мистецтво та освіта. 2006. № 2;
- Наталка Ніколайчук — живопис-графіка: Каталог творів Наталії Ніколайчук. К., 2011;
- Коскін В. Наталія Ніколайчук: «Життя — це велична картина» // ДУ. 2011, 4 лют.;
- Ламонова О. Вічний пошук гармонії та духовності: мистецтво Наталії Ніколайчук // Наука і суспільство. 2015. № 3–4;
- Її ж. Лінорити Наталії Ніколайчук // КіЖ. 2020, 31 лип.