Ніколайчук Наталія Іванівна

Визначення і загальна характеристика

НІКОЛАЙЧУ́К Наталія Іванівна (22. 02. 1956, Київ) — графік, живописець. Народний художник України (2007). Ґран-Прі 6-го Всеукр. трієнале графіки (2012). Премія ім. Т. Яблонської (2017). Член НСХУ (1985), чл. правлі­н­ня Київ. організації СХУ, за­ступник голови обʼ­єдн. художників графіч. мистецтва Києва. Закін. Київський художній ін­ститут (1982; викл. В. Чебаник, А. Чебикін), творчі майстерні АМ СРСР у Києві (1987; кер. М. Дерегус). На творчій роботі. 1995–2002 — декан факультету образо­твор. мистецтва Київ. дит. АМ; від 2017 — викладач кафедри техніки та ре­ставрації творів мистецтва Нац. академії образотвор. мистецтва та архітектури (Київ); від 2019 — завідувач кафедри мистецтва Київ. АМ. Основні галузі — станк. живопис і графіка (сюжетні полотна, порт­рети, натюрморти). Мисткиня по­єд­нує реаліст. манеру письма з екс­пресивною. Її творчості притаман­ні виразність, поетичність, романтизм, ліризм, філос. осмисле­н­ня життя й чутлива жін. мудрість. Цікаві композиції, різноманіт. колорит, досконале володі­н­ня пластич. побудовою твору, викори­ста­н­ня графіч. і живопис. технік, зна­н­ня нар. мистецтва до­зволяють Н. створювати полотна, що вирізняються екс­пресивністю, багатоплановістю пласт. форм і кольорів. Учасниця всеукр. та між­нар. мистецьких ви­ставок від 1982. Персон. — у Києві (1992–93, 1998–99, 2002, 2006–07, 2010–11, 2014–15, 2017), Афінах (1998), Москві (2008), Стамбулі (2020). Окремі твори зберігаються в колекціях Міністерства культури та інформ. політики України, Дирекції ви­ставок НСХУ, Донец., Запоріз., Луган., Полтав., Хмельн. та Черніг. ХМ, Музеї книги і друкарства України (Київ), картин. галереях м. Ізмаїл (Одес. обл.), м. Кривий Ріг (Дні­проп. обл.), приват. зі­бра­н­нях в Україні та за її межами.

Тв.: серії — «Подих життя» (1988), «Він і Вона» (1990–96), «Над­дні­прянська лірика» (1995); «Блага вість» (1992), «Флора» (1993), «Премʼєра», «Казкове вбра­н­ня» (обидва — 1995), «Дівчина з чашею», «Купальські пісні» (обидва — 1996), «Освяче­н­ня Флори» (1997), «Лісова пісня», «Серпанок» (обидва — 1998), «Благодать» (2000), «Весна» (2005), «Від­чу­т­тя простору» (2007), «Свято сонця» (2008).

Літ.: Ламонова О. Діви і янголи Наталії Ніколайчук // День. 2000, 7 груд.; Ніколайчук Наталія. Шлях до гармонії: Каталог творів. К., 2005; Чембержі М. Художник-педагог сучасності: [До ювілею Н. Ніколайчук] // Мистецтво та освіта. 2006. № 2; Наталка Ніколайчук — живопис-графіка: Каталог творів Наталії Ніколайчук. К., 2011; Коскін В. Наталія Ніколайчук: «Життя — це велична картина» // ДУ. 2011, 4 лют.; Ламонова О. Віч­ний пошук гармонії та духовності: мистецтво Наталії Ніколайчук // Наука і су­спільство. 2015. № 3–4; Її ж. Лінорити Наталії Ніколайчук // КіЖ. 2020, 31 лип.

О. В. Мазур-Посвалюк

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю