Ніколенко Дмитро Федотович
НІКО́ЛЕНКО Дмитро Федотович (26. 10(07. 11). 1899, с. Жаботин, нині Черкас. р-ну Черкас. обл. — 17. 09. 1993, Київ) — психолог. Кандидат психологічних наук (1948), професор (1974). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Київ. ІНО (1924), де від 1930 й працював (згодом пед. університет): 1932–35, 1947–50 — декан пед. ф-ту, 1952–81 — зав., 1981–93 — професор кафедри психології. Під час 2-ї світової війни перебував на підпіл. роботі в окупов. Києві. Наукові дослідження: питання індивід.-психол. особливостей особистості сучас. вчителя; проблеми профорієнтації, орієнтації на професію вчителя, структури пед. здібностей, особливостей підготовки вчителя; профес.-граф. та психодіагност. підходи до підбору вчителів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Сприймання дітьми комічних ситуацій в їх літературно-художньому зображенні // Наук. зап. НДІ психології. К., 1949. Т. 1; Процес формування навичок в світлі вчення І. П. Павлова про вищу нервову діяльність // Там само. 1952. Т. 3; Любов до професії — шлях до майстерності. К., 1960; Вопросы психологии обучения и воспитания в высшей школе. К., 1971; Учитель радянської школи. К., 1979; Сімейне виховання: Підлітки. К., 1981; Педологія: питання теорії і практики // Рад. освіта. 1988, 24 трав.
Рекомендована література
- Бевза О. Ювілей ученого // Рад. освіта. 1979, 17 листоп.;
- Губко О. Добром окрилений (до 90-річчя Д. Ф. Ніколенка) // Рад. школа. 1989. № 74–75;
- Лила М. Українські психологи — учасники бойових дій у Другій світовій війні (1939–1945 рр.). К., 2003.
Завантажити статтю
Людина 
