Ніколенко Микола Йосипович

Визначення і загальна характеристика

НІКО́ЛЕНКО Микола Йосипович (10. 09. 1912, с. Олексіївка Єлисаветгр. пов. Херсон. губ., нині Кропивниц. р-ну Кіровогр. обл. — 12. 05. 1975, м. Мюнхен, Німеч­чина) — живописець, іконописець, ре­ставратор, галерист. Від 1928 навч. в худож. студії А. Крюгер-Прахової, 1930 — Київ. худож. ін­ституті (майстерня М. Бойчука). Після арешту батька-священика (загинув у ГУЛАГу; матір ре­пресували) 1932 ви­їхав із Києва спочатку в Одесу, потім у м. Мурманськ (РФ), деякий час проживав на Кавказі. 1933 заарешт. і засудж. до 5 р. по­збавле­н­ня волі. Від­бував покара­н­ня в м. Свободний (Амур. обл.) та в таборі на Колимі (Мага­дан. обл.). 1939 по­вторно заарешт., за звинуваче­н­ням у під­готовці зброй. пов­ста­н­ня вʼязнів засудж. до роз­стрілу, що замінено 10-річ. увʼязне­н­ням. 1940 амністували. Працював гол. художником в театрі м. Мага­дан (усі — РФ), згодом — в пере­сув. театрі на Донбасі. 1941 воював у сапер. баталь­йоні, після тяжкої контузії звільнений з армії. Під час фашист. окупації вивезений до Німеч­чини на примус. роботи, де працював на ф-ці в Дрездені до закінче­н­ня 2-ї світової вій­ни. Уникнув репатріації в СРСР і мешкав у м. Гамбурґ (Німеч­чина), майже 5 р. викладав у Рос. худож.-пром. школі, що організували Г. Ківеров і А. Абрамов з метою забезпече­н­ня потреб в іконах таборів Ді-Пі. За­ймався станк. живописом. Створив ікони для церкви Успі­н­ня Пресвятої Богородиці (табір Фішбек, Німеч­чина). 1950 емігрував у США, мешкав у Нью-Йорку, ре­ставрував картини. Персон. ви­ставки — у Нью-Йорку (1951), Атланті (шт. Джорджія, США, 1961). Автор серії докум. малюнків «Колима». Виконав 104 іл. до зб. легенд різних народів у пере­казі Н. Гудрич «Myths of the Hero» («Міфи про героя», Нью-Йорк, 1962). Від 1969 створював пейзажі, зокрема й урбаністичні, захопився сюр­реалізмом. 1970 пере­їхав до Німеч­чини, працював у видавництві «Possev» у Франкфурті-на-Майні, оформляв обкладинки для книг О. Галича, А. Кузнецова, В. Максимова, А. та Б. Стругацьких та ін. 1972 від­крив галерею в Парижі, де організовував ви­ставки стародав. ікон.

Літ.: Завалишин В. Иконы работы Николая Николенко // Новое рус. слово. 1963, 26 дек.; Зорин Ю. Николай Николенко // Там само. 1975, 1 июня.

С. І. Очеретянко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю