Ніколенко Олександр Васильович
Визначення і загальна характеристика
НІКО́ЛЕНКО Олександр Васильович (07. 08. 1933, рудник Кам’янка Кадіїв. р-ну Ворошиловгр., нині Луган. обл. — 05. 02. 2000, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — художник театру, графік. Член НСХУ (1989). Закін. факультет театр.-декор. живопису Харків. худож. інституту (1960). Працював у Дніпропетровську художником-постановником у театрі ім. Т. Шевченка (1960–62); гол. художником студії телебачення (1962–67); художником-оформлювачем худож.-вироб. комбінату (1967–68); від 1968 — на пед. роботі в худож. училищі. Як художник-графік брав участь у мист. виставках від 1961. Графічні твори Н., виконані в різноманіт. техніках (офорт, лінографія, акварель, темпера), вирізняються професійністю, оригінальністю композиц., образно-худож. рішень та індивідуал. автор. почерком.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графічні серії — за мотивами кн. «Відвойована весна» О. Сабурова: «Вересень 1941 р. Переправа», «На бойову позицію», «Танковий десант» (усі — 1983); за творами Т. Шевченка: «Стоїть в селі Суботові Богданова церква-домовина», «Братні криниці Богдана», «В яру колись гайдамаки табором стояли» (усі — 1989); «Металурги Петровки»: «В прокатному», «Біля мартена» (обидва — 1980); «Псков»: «Церква Петрова» (1989); «На землі гуцульській»: «Гуцули» (1982).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
