Нікольський Геннадій Михайлович
НІКО́ЛЬСЬКИЙ Геннадій Михайлович (28. 09. 1929, м. Ростов-на-Дону, РФ — 20. 12. 1982, м. Троїцьк Моск. обл.) — астрофізик. Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1971). Закін. Київський університет (1953), де відтоді й працював на каф. астрономії. 1956–58 — в Астрофіз. інституті АН Казах. РСР (Алма-Ата, нині Алмати); від 1958 — в Інституті земного магнетизму, іоносфери і розповсюдження ра- діохвиль АН СРСР (Троїцьк): від 1969 — зав. лаб. соняч. активності. Наукові дослідження: сонячна атмосфера (корона, перехід. шар, хромосфера), спостереження повних соняч. затемнень, зодіакал. світло, природа короткохвильов. випромінювання Сонця, астроном. приладобудування. Разом із Г. Івановим-Холодним виконав цикл теор. дослідж. короткохвил. випромінювання Сонця і будови перехід. зони між хромосферою та короною. Розробив низку приладів для вивчення Сонця, зокрема оригін. позазатемнюваний коронограф зі стаціонар. високодисперсій. спектографом (разом із Г. Івановим-Холодним), найбільший у світі позазатемнюваний кронограф з об’єктивом діаметром 530 мм (разом із О. Сазоновим). Запропонував ідею нового магнітографа на основі інтерферометра Фабрі-Перо для вимірювання магніт. полів у хромосфері та короні Сонця. Автор експерименту «Штучне сонячне затемнення» під час спіл. польоту косміч. кораблів «Союз» і «Аполон» (1975), низки спостережень з борту орбітал. станції «Салют-6» (1978–82). Іменем Н. названо малу планету № 4010.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Солнце и ионосфера. Коротковолновое излучение Солнца и его воздействие на ионосферу. 1969 (співавт.); Обзор работ Лаборатории солнечной активности за 1971–1975 гг. 1976; Невидимое Солнце (О коротковолновом излучении Солнца). 1980; Обзор работ Лаборатории солнечной активности за 1976–1982 гг. 1982 (усі — Москва).
Рекомендована література
- Гуляев Р. А. О научном наследии профессора Г. М. Никольского // Атмосфера Солнца, межпланет. среда, атмосфера планет. Москва, 1989.
Завантажити статтю
Людина 
