Ніконенко Ніна Іванівна
Ніконе́нко Ніна Іванівна (05. 04. 1984, с. Сурсько-Литовське Дніпроп., нині Дніпров. р-ну Дніпроп. обл.) — живописець. Член НСХУ (2015). Закін. Дніпроп. театр.-худож. коледж (2004; викл. Л. Антонюк), Нац. академію образотвор. мистецтва і архітектури (Київ, 2010; викл. М. Гуйда, О. Ясенєв). 2011–20 — викладач спец. дисциплін в Дніпроп. театр.-худож. коледжі. Відтоді — на творчій роботі. Твори Н. вирізняються динамікою виконання та сміливим живопис. рішенням. Учасниця всеукр. та міжнар. мистецьких виставок і пленерів від 2004. Персон. — у Києві (2008). Деякі роботи зберігаються в колекції фонду «Деметра» (м. Керч, АР Крим), метод. фондах Дніпроп. театр.-худож. коледжу та Нац. академії образотвор. мистецтва і архітектури, Музеї «Заповіту» Т. Шевченка (м. Переяслав Київ. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Засніжене селище» (2009), «Величність Карпатських гір» (2010), «Речі не завжди такі, як здаються» (2011), «Весняне сонце. Старосілля», «Смоління баркаса» (обидва — 2013), «Надія завжди є», «Доля одна на всіх і в кожного своя», «Давно застигла кава» (усі — 2014), «...А в ній червона стрічка вплетена була» (2016), «Місячна соната, чи Ода жінці» (2017); серії –«MUSIC» (2016), «Чоловік і жінка» (2019–20).
Фотоілюстрації
Людина 