Нікопольський марганцеворудний басейн

Визначення і загальна характеристика

НІ́КОПОЛЬСЬКИЙ МАРГАНЦЕВОРУ́ДНИЙ БАСЕ́́ЙН — поклади марганцевих руд на Пів­дні України, пере­важно у ме­жах Дні­пропетровської та Запорізької областей. Пл. понад 5 тис км². Пром. видобуток марганцю в басейні роз­почато 1886 на Покров. марганц. копальнях. Рудоносні піщано-глинисті породи приурочені до осад. від­кладів олігоцен. віку, що залягають майже горизонтально на поверх­ні порід кри­сталіч. фундаменту, від­окремлюючись від них шаром каолін. кори вивітрюва­н­ня. До складу Н. м. б. входять Нікопол. (Дні­проп. обл.) та Велико-Токмацьке (Запоріз. обл.) родовища, а також декілька невеликих площ та рудо­проявів вздовж долини р. Інгулець (притока Дні­пра). За мінерал. складом у ме­жах басейну виділяють 3 пром. типи марганц. руд: оксидні, карбонатні та оксидно-карбонатні (змішані). Пере­важна частина карбонат. руд (77 % запасів України при серед. вмісті марганцю 21,9 %) зосереджена у Великотокмац. родовищі, оксидних (15 % запасів при вмісті марганцю 28,6 %) — на Нікопол. родовищі. Фосфористі (в середньому 0,25 % марганцю), багаті (28,6 %) і легко збагачувані оксидні (15,2 %) руди становлять лише не­значну частину — 0,33 млрд т, бідніші (21,9 %) і важко збагачувані карбонатні (77,3 % запасів) руди пере­важають — 1,76 млрд т. Нікопол. родовище ви­ступом кри­­сталіч. фундаменту роз­ділене на сх. і зх. частини, їх роз­робляють Марганец. і Покров. гірн.-збага­чувал. комбінати. Видобуток і пере­робку марганц. руд проводять у 9-ти шахт. і карʼєр. полях, а збагаче­н­ня — на 4-х збагачувал. ф-ках. Від 2009 роз­робляють техноген­не шламо­сховище ім. Максимова. Від 1995 у законсервов. стані пере­буває Таврій. гірн.-зба­гачувал. комбінат (смт Степногірськ Василів. р-ну Запоріз. обл.), побудований для роз­робки Велико-Токмац. родовища. Баланс. запаси марганцю враховують зосереджені на Нікопол., Федорів. (Дні­проп. і Херсон. обл.) та Велико-Токмац. родовищах і станом на 1 січня 2018 складають 2,37 млрд т, позабалансові — 53 млн т. Запаси шламо­сховища становлять 6,35 млн т.

Літ.: Лепикаш И. А. К геологии Никопольского марганцевого ра­йона // Бюл. Моск. об-ва испытателей природы. 1937. Т. 15(45), вып. 1; Никопольский марганцеворудный бас­сейн. Москва, 1964; Шнюков Е. Ф., Орловский Г. Н., Панченко Н. А. и др. Марганцевые руды Украины. К., 1993; Галецкий Л., Хмара А. Железные и марганцевые руды Украины и про­блемы их рационального использования. К., 1995; Кулиш Е. А., Плотников А. В. Экономическая геология марганцевых руд. К., 2007.

У. М. Селівачова

Завантажити статтю