Нікулін Юрій Володимирович
НІКУ́ЛІН Юрій Володимирович (Никулин Юрий Владимирович; 18. 12. 1921, м. Демидов, нині Смолен. обл., РФ — 21. 08. 1997, Москва) — російський кіноактор, цирковий артист та режисер, культурно-громадський діяч. Народний артист СРСР (1973). Герой Соц. Праці (1990). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди. Закін. школу-студію розм. жанрів при Моск. цирку на Цвєтному бульварі (1950). Від 1948 працював у цьому цирку: виступав у клоун. групі під керівництвом Карандаша, від 1950 — у дуеті з М. Шуйдіним, від 1981 — гол. реж., від 1984 — директор-худож. кер. 1993–97 вів гуморист. телепрограму «Білий папуга». 1958 дебютував у кіно епізод. роллю у фільмі «Дівчина з гітарою» (реж. О. Файциммер, «Мосфільм»). Герої Н. — комед.-ґротеск., ліричні, драм., добродушні та безпосередні. Серед найвідоміших ролей у кіно — Клячкін («Непіддатливі», 1959, реж. Ю. Чулюкін), Балбес («Пес Барбос і незвичайний крос», за гуморескою С. Олійника «Пес Барбос і повчальний крос»; «Самогонники»; обидва — 1961; «Операція “И” та інші пригоди Шурика», 1965; «Кавказька полонянка, або Нові пригоди Шурика», 1967), Горбунков («Діамантова рука» (1968), Двірник («12 стільців», 1971; усі — реж. Л. Гайдай, «Мосфільм»). Н. — виконавець драм. ролей у фільмах «Коли дерева були великими» (Йорданов, 1961, реж. Л. Куліджанов, Центр. кіностудія дит. та юнац. фільмів ім. М. Горького), «До мене, Мухтаре!» (Глазачов, 1965, реж. С. Туманов), «Старики-розбійники» (М’ячиков, 1972, реж. Е. Рязанов), «Вони воювали за Батьківщину» (Некрасов, 1976, реж. С. Бондарчук), «Опудало» (Дід Олени, 1983, реж. Р. Биков; усі — «Мосфільм»), «20 днів без війни» (Лопатін, 1978, реж. О. Герман, «Ленфільм»). Автор кн. «Искусство клоунады» (Москва, 1969, співавт.), «Почти серьезно…» (Москва, 1979), «10 троллейбусов клоунов» (кн. 1–2, Самара, 1993), «Анекдоты от Никулина» (Москва, 1997). Встановлено пам’ятники Н. у Москві (2000), Тюмені (2002), Пермі (2010), Демидові, Курську, Сочі (усі — 2011), Іркутську (2012; усі — РФ). Його ім’я присвоєно Моск. цирку на Цвєтному бульварі (1996), Моск. школі цирк. мистецтва (2001; при ній 2006 відкрито Мемор. музей ім. Н.). 2016 знято д/ф «Юрій Нікулін. Великий смішний». 2018 його ім’ям названо вулицю Москви.
Завантажити статтю
Людина 
