Коган Павло Давидович

КО́ГАН Павло Давидович (04. 07. 1918, Київ — 23. 09. 1942, побл. м. Новоросійськ Краснодар. краю, РФ) — поет. Навч. у Москві в Інституті філософії, літ-ри та мистецтва (1936–39) і Літ. інституті (1939–41). Учасник 2-ї світової війни. За життя не друкувався. Його поезії з’явилися у періодиці наприкінці 1950-х рр. Лірика К. сповнена романтикою, прагненням пізнати смисл люд. буття, пафос. закликами до поетів нести слово людям. Видано зб. «Гроза: Стихи» (1960; 1989), «Стихи. Воспоминания о поэте. Письма» (1966); у колектив. зб. «Сквозь время» (1964) вміщено низку віршів і незакінч. вірш. роман «Первая треть», у якому, змальовуючи життя 1920-х рр., виступив проти пристосуванства й обману. Усі зазначені книги опубл. у Москві. Автор популяр. студент. пісні «Бригантина». У Новоросійську ім’ям К. названо вулицю.

Літ.: Капусто Ю. Они остались молодыми // Новый мир. 1959. № 4.

В. К. Чумаченко