Нілус Петро Олександрович
Визначення і загальна характеристика
НІ́ЛУС Петро Олександрович (08(20). 02. 1869, маєток Бушени Подільської губ. — 23. 05. 1943, Париж) — живописець, літератор, художній критик. Член-засновник Товариства південноросійських художників (1899). Закінчив Одеську рисувальну школу (1889; викладачі К. Костанді, Г. Ладиженський), навчався у С.-Петербурзькій АМ (1889–90; майстерня І. Рєпіна). У 1890-х рр. відвідував Німеччину, Австрію, Італію, Францію. У г. «Одесскій листокъ», «Одесскій вѣстникъ», «Южный альманахъ» виступав як художній критик. Учасник художніх виставок від 1891, зокрема експонував роботи на виставках передвижників. Персональні — в Одесі (1915) та 11 в еміграції. 1917 в Одесі обраний головою Спілки художників, скульпторів та архітекторів. Не сприйнявши радянської влади, 1920 виїхав за кордон. Від 1924 — у Парижі. Роботи 1890–1900-х рр. відзначалися демократичністю сюжетів, високою живописною майстерністю. На поч. 20 ст. на його творчості позначилися естетичні й декадентські впливи. Автор реалістичних пейзажів, натюрмортів, жанрових камерних картин. Деякі роботи зберігаються в НХМ (Київ), Одеському, Дніпровському, Воронезькому (РФ) ХМ, ДГТ (Москва), Люксембурзькому музеї. Автор кн. «Рассказы» (1910), «На берегу моря: Рассказы» (1918; обидві — Москва), «Сашенька: [Рассказы]» (1918), «Дуня [и другие рассказы]», «Луна» (обидві — 1919; усі — Одеса).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Хлопчик і гуси», «Білошвейна майстерня» (обидва — 1890), «По знайомих», «Лакей» (обидва — 1892), «Покоївки», «Осінь» (обидва — 1893), «У трактирі» (1894), «На бульварі» (1895), «Відпочинок» (1896), «На містках (Улітку)», «Ранок. Біля окремого кабінету» (обидва — 1898), «Біля каси театру», «На сходах» (обидва — 1901), «Посильний» (1902), «У майстерні художника» (1903), «Поле» (1913), «І. Бунін» (1918), «Концерт» (1920), «Дама в червоному» (1925), «Синій натюрморт з апельсинами» (1929), «Нарциси перед дзеркалом» (1930), «Натюрморт із виноградом і лампою» (1931), «Вулиця Парижа», «Майдан Парижа», «Мушлі» (усі — 1934), «Куточок порту» (1936), «Вулиця Парижа після дощу» (1939).