НІМЕ́ЦЬКО-ПО́ЛЬСЬКА ВІЙНА́ 1939 — військова операція збройних сил нацистської Німеч­чини та Словач­чини (після Мюнхенської угоди 1938 її контролювала Німеч­чина), внаслідок якої територія Польщі була окупована, а її частини анексовані сусідніми державами, зокрема СРСР. Основна причина нападу — намага­н­ня А. Гітлера завоювати «жит­тєвий про­стір» для «арійської раси» у Центральній і Східній Європі та створити стратегічно важливий плацдарм для нападу на СРСР. Щоб запобігти втручан­ню керівництва СРСР у конфлікт, А. Гітлер у серпні 1939 домовився з Й. Сталіним про роз­поділ сфер впливу в Східній Європі (див. Молотова–Ріб­бентропа Пакт). Напад Німеч­чини на Польщу роз­почався 1 вересня 1939 о 4-й годині 45 хвилин одночасними ударами авіації по аеро­дромах і вторгне­н­нями танків та піхоти із 3-х сторін: із Пів­ночі, зі Східної Прус­сії та Померанії, на­ступали 3-я і 4-а німецькі армії, із Заходу — 8-а й 10-а армії, з Пів­дня, через Словач­чину, — 14-а армія (загалом 1,6 млн солдатів та офіцерів, 2800 танків, 6 тис. гармат і мінометів, близько 2 тис. літаків). Польща могла ви­ставити 870 танків і танкеток, 4,3 тис. гармат і мінометів, 407 літаків і близько 1 млн солдатів та офіцерів, але мобілізувати їх вона не встигла. У від­повідь на напад Велика Британія та Франція висунули Німеч­чині ультимативну вимогу негайно припинити агресію проти Польщі і протягом 48 годин залишити її територію. Не отримавши від­повіді, вони оголосили Німеч­чині вій­ну, хоча реальну військову допомогу Польщі не надали. Отже, 1 вересня 1939 вважають початком Другої світової вій­ни. Польська армія виявилася технічно та оперативно-тактично не­спроможною зупинити німецькі війська, що у 1-й половині вересня 1939 захопили перед­містя Варшави й більшість території Польщі. Не­зважаючи на героїзм польських військ, німецькі танкові угрупова­н­ня зламали їхній організований опір, після чого ліквідували військові під­роз­діли. 6 вересня 1939 польський уряд вирушив до Любліна, прямуючи на Львів, проте у звʼязку з ката­строфічним роз­вит­ком воєн­них подій змінив напрям і зупинився по­близу м. Коломия (нині Івано-Франківська обл.). 17 вересня 1939 на територію Західної України та Західної Білорусі вступила Червона армія, на­ступного дня польський уряд і командува­н­ня пере­їхали до Румунії, а звідти — до Франції. Німці не штурмували Варшаву, але об­стрілювали артилерією й бомбардували з повітря, внаслідок чого 27 вересня 1939 її гарнізон капітулював. Бої з німцями тривали у Польщі до початку жовтня 1939, у складі польської армії у них брали участь українці із західно-українських земель. Втрати польської армії оцінюють у 66,3 тис. вбитими, 133,7 тис. пораненими, 420 тис. полоненими; німецькі втрати — у 10,6 тис. вбитими, 30,3 тис. пораненими, 3,4 тис. зниклими без­вісти.