Новгород-Сіверський район

Визначення і загальна характеристика

НО́ВГОРОД-СІ́ВЕРСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-східній частині Чернігівсь­кої області. Межує на Сх. із Сум., на Пн. — з Брян. (РФ) областями. Утвор. у серед. 1920-х рр. з насел. пунктів роз­формов. р-нів, зокрема Костобобрів. і Мамекинського. До червня 1930 — у складі Глухів., у червні–вересні 1930 — Конотоп. округ; від 1932 — Черніг. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від серпня 1941 до вересня 1943 — під нім. окупацією. Нацисти повністю спалили с. Зелений Гай. 1959 до Н.-С. р. при­єд­нали Гремʼяц. р-н. 1991 було зняте з обліку с. Нова Софіївка, 1995 — с-ще Комари, села Новопавлівське та Полянське, 2006 — с. Веселе, 2007 — с. Андріївка, 2009 — с. Піщанка, 2010 — с. Зелений Гай, 2011 — с. Попове, 2012 — с. Ямне, 2013 — с. Зоря, 2016 — с. Миколаївське. 2014 м. Новгород-Сіверський отримав статус обл. значе­н­ня та був виведений зі складу Н.-С. р., однак продов­жував виконувати функції райцентру. 2016 с. Кірове пере­йменували на Троїцьке, с. Красне — на Сапожків Хутір. 2018 Горбів. сільс. рада ві­ді­йшла до Новгород-Сівер. міської обʼ­єд­наної територ. громади. За пере­писом насел. 2001, проживала 36 091 особа (складає 84,5 % до 1989); станом на 1 січня 2019 — 12 689 осіб; пере­важно українці, а також росіяни та білоруси. У складі Н.-С. р. (на поч. 2020) — 24 сільс. ради (80 сіл, зокрема й Мамекине, Михальчина Слобода, Ор­лівка, Пушкарі, Смяч, Чайкине, Юхнове). У 2-й пол. 2020 Н. р. укрупнено шляхом при­єд­на­н­ня насел. пунктів ліквідованих Короп. і Семенів. р-нів. Його пл. збільшили з 1684 до 4626,9 км². Нині проживають 64 997 осіб. Територіал. громади: міські — Новгород-Сівер. (1794,3 км², 25 202 особи, обʼ­єд­налися 25 рад), Семенів. (1398 км², 16 297 осіб, 17 рад); селищні — Короп. (915,2 км², 15 813 осіб, 19 рад), Понорниц. (519,4 км², 7685 осіб, 10 рад).

Лежить на Придні­провській низовині, у межах Новгород-Сіверського Поліс­ся. Рельєф рівнин­ний з пагорбами, ярами, балками. Корисні копалини: мергель, крейда, глина, пісок, торф. Протікають річки бас. Дні­пра, з них мають довж. 20 км і більше: Десна з притоками Віть, Ласка, Малотічка, Смячка, Судость, Убідь; Ірванець (впадає у Ревну). Навколо річок значну тер. за­ймають заливні луки. Ґрунти пере­важно дерново-підзолисті, сірі, темно-сірі опідзолені. Від 1920-х рр. веде свою історію Новгород-Сівер. лісгосп. У 2-й пол. 1940-х рр. до його складу входили Воробʼїв., Костобобрів., Краснохутір., Орликів., Семенів., Узруїв. та Новгород-Сівер. лісництва. 1961 додали Лизунів. та Володимирів. від­діле­н­ня під­соб. господарства, роз­почато будівництво контор Володимирів., Кіров. та Лосків. лісництв. Нині пл. лісів Новгород-Сівер. лісгоспу становить 30 тис. га; у його складі — Володимирів., Гре­мʼяц., Задес­нян., Кіров., Краснохутір., Лосків. й Узруїв. лісництва. У ме­жах Н.-С. р. у лісах пере­важають породи: сосна, дуб, береза. Обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — заказники Му­­равʼївський (1095,6832 га, ландшафт., Гремʼяц. та Камʼян.-Сло­бід. сільс. ради), Путивський (150 га, ботан., Горбів. сільс. рада), памʼятки природи Вадень (20 га, села Дігтярівка та Кудлаївка), Му­равʼївська (40 га, с. Муравʼї; обидві — гідрол.); місц. — заказники Болото Гнатівське-Лосківське (400 га, с. Гнатівка), Болото Смелявицьке (220 га, с. Бирине), Будо-Воробʼївський (122 га, с. Будо-Воробʼївська), Гало (10 га), Сінове (8 га; обидва — Воробʼїв. лісництво), Зяти (190 га, с. Володимирівка), Криниця (288 га, села Ларинівка, Печенюги та Фаївка), Купелі (98 га, села Бучки та Михальчина Слобода), Лагине (8 га, Задеснян. лісництво), Ларинівський (39 га, с. Ларинівка), Лизунівка (38 га), Рванецьке (82 га; обидва — с. Лизунівка), Лизунівський (200 га, села Лизунівка та Попівка), Михальчино-Слобідсь­кий (74 га, с. Михальчина Слобода), Попівський (387 га, села Попівка та Фаївка), Рогозинське (200 га, с. Гремʼяч), Роменське (350 га, села Леньків і Шептаки), Студинський (180 га, с. Студинка), Торфовище (9,5 га, Володимирів. лісництво), Ур­очище Броди (183 га, села Клевин і Узруй), Фаївське (350 га, села Березова Гать, Попівка та Фаївка; усі — гідрол.), Попелин-Сновська (51,7 га, Лісконогів. сільс. рада, іхтіол.), Володимирівська дача (216 га, Володимирів. лісництво), Зорове (60 га), Куцовець (56 га; обидва — Кіров. лісництво), Косий клин (183 га, Воробʼїв. лісництво), Краснохутірська дача (136 га), Поруб (298 га; обидва — Краснохутір. лісництво), Узруївська дача (335 га, Узруїв. лісництво; усі — ботан.), Володимирівський (255 га, Володимирів. лісництво), Гремʼяцький (166 га, Гремʼяц. лісництво), Краснохутірський (384 га, Краснохутір. лісництво), Лосківський (181 га, Лосків. лісництво), Узруївський (291 га, Узруїв. лісництво; усі — ліс.), памʼятки природи Ковпинський вихід (села Ковпинка та Пушкарі), Стахорщинське джерело (с. Стахорщина), Узруївські джерела (Узруїв. лісництво), Ур­очище Сріблянка (3 га, Лосків. лісництво), Ушівська криниця (с. Ушівка; усі — гідрол.), Крейдяні поклади (с. Чулатів), Ур­очище Погон (с. Пушкарі; обидві — по 5 га, геол.), Узруївський ліс (Узруїв. лісництво, ботан.), заповід­ні ур­очища Бирине (486 га, Задеснян. лісництво) та Красний хутір (67 га, Краснохутір. лісництво). На поч. 2020 працювали 1 пром. (ПрАТ «Мʼясо-молоч. комплекс “Сіверський”» у с. Чайкине) та 29 с.-г. (найбільші: «Блистівський-2018», «Мрія», «Від­родже­н­ня», «Пере­можець») під­приємств. С. госп-во спеціалізується на вирощуван­ні зерн. культур, картоплі, льону та виробництві мʼяса і молока.

У Н.-С. р. (поч. 2020) — 12 заг.-осв. і 8 до­шкіл. закладів; 24 Будинки культури, 16 клубів, 30 б-к; центр. рай. лікарня, рай. центр первин. мед.-сан. допомоги, 2 амбулаторії заг. практики сімей. медицини, 1 фельдшер.-акушер. і 28 фельдшер. пунктів. З при­єд­на­н­ням Короп. і Семенів. р-нів мережу обʼєктів соц. сфери досить роз­ширено.

ЗМІ: газети «Сіверський край», «Нові горизонти», «Життя Семенівщини», Новгород-Сівер. корпункт Черніг. регіон. дирекції Нац. сусп. ТРК України. Зареєстровано знач­ну кількість реліг. громад, зокрема православні, християн віри євангельської, єван­гел. християн-баптистів. Памʼятки архітектури місц. значе­н­ня: Покров. церква (1710) та комплекс споруд земського училища (1908–11) у с. Дігтярівка, Троїц. церква у с. Троїцьке (1774), Покров. церква у с. Ларинівка (1903).

Памʼят­ки археології нац. значе­н­ня: групи палеоліт. стоянок у селах Пушкарі та Смяч, зх. (6–3 ст. до н. е.) і сх. (6 ст. до н. е.) городища у с. Юхнове. Досліджено 113 па­мʼяток археології місц. значе­н­ня від палеоліту до давньорус. часів у селах Араповичі, Бирине, Бугринівка, Бучки, Воробʼївка, Гірки, Горбове, Гремʼяч, Дігтярівка, Дробишів, Камінь, Камʼянсь­ка Слобода, Киселівка, Ковпинка, Комань, Кремський Бугор, Кудлаївка, Ларинівка, Леньків, Лісконоги, Мамекине, Михайлівка, Муравʼї, Обʼ­єд­нане, Пушкарі, Рогівка, Смяч, Стахорщина, Ушівка, Форостовичі, Чулатів, Шептаки й Юхнове. Встановлено памʼятні знаки на честь козац. полковника І. Богуна, страченого поляками 1664, у с. Чернацьке, з нагоди зу­стрічі 30 жовтня 1708 геть­мана України І. Мазепи та короля Швеції Карла ХІІ Ґу­става, де було прийнято ріше­н­ня про формува­н­ня військ.-політ. альянсу та спіл. дії проти царя Петра І, у с. Дігтярівка; значну кількість памʼят­ників воїнам-землякам, які загинули на фронтах 2-ї світової вій­ни. Сотні воїнів-визволителів від нацист. окупантів поховані у брат. могилах у 38-ми селах, зокрема й Герої Рад. Союзу І. Бобров (Рогівка) та П. Якунін (Бирине).

Серед видат. уродженців — анатом, уролог, хірург 19 ст. І. Буяльсь­кий (с. Воробʼївка); 2-й Президент України Л. Кучма (с. Чайкине); економіст, гео­граф, чл.-кор. АН УРСР Я. Фейгін (с. Лісконоги), зоотехнік, академік НААНУ Ю. Савченко (с. Березова Гать), селекціонер О. Бондаренко (с. Уз­руй), фахівець у галузі механізації с. господарства О. Козаченко (с. Гре­мʼяч), фахівець у галузі будівництва В. Колчунов (с. Михальчина Слобода), економіст М. Лозовський (с. Дігтярівка), фізик І. Кашуба (с. Пушкарі), хіміки А. Желтоножко (с. Комань), Я. Горощенко (с. Попівка), лікарі В. Митченок (с. Орлівка), В. Селівоненко (с. Будище), М. Шевнюк (с. Гнатівка), О. Ярошевський (с. Мамекине), фахівець з пожеж. без­пеки М. Шкарабура (с. Лоска), фольклорист, етно­граф О. Андрієвський (с. Бирине), літературо­знавець С. Лавров (с. Печенюги), історик В. Дятлов (с. Бучки), археолог, історик права Д. Самоквасов (с. Стахорщина), право­знавець К. Фетисенко (с. Дігтярівка); поет, пере­кладач, літературо­знавець Ю. Бедрик (с. Студинка), журналіст, письмен­ник М. Клименко (с. Шептаки), літературо­знавець, журналіст М. Кокта (с. Домо­тканів), поет М. Скуба (с. Горбове); графік, засл. художник України В. Карась (с. Фаївка), засл. майстри нар. творчості України різьбяр В. Ворожбит (с. Студинка) і килимарниця М. Кульга (с. Гнатівка), скульптор М. Анденюк (с. Камінь), графіки В. Євдокименко (с. Горбове), А. Шульжинський (с. Лоска), живописець П. Заруцький (с. Соловʼїв; працював у Білорусі), художник, мистецтво­­знавець С. Раєвський (с. Фаївка), художник, крає­знавець, етно­граф К. Бурий (с. Бучки); актор, режисер, нар. арт. України В. Бурий (с. Студинка), спів­ачка, засл. арт. УРСР О. Фоменко (с. Мамекине), спів­ак, засл. арт. України В. Дорош (с. Студинка); освіт. діяч Ю. Озерський (с. Смяч); учасники 2-ї світової вій­ни, Герої Рад. Союзу В. Акуленко (с. Бучки), І. Курганський (с. Фаївка), П. Максимихін, І. Тимошенко (обидва — с. Шептаки), П. Шарпило (с. Пушкарі), І. Ященко (с. Мамекине). З давньої родини з Новгород-Сіверщини походить історик, архівіст, дійс. чл. НТШ і президент УВАН О. Оглоблин. У с. Печенюги минули дит. і юнац. роки фахівця у галузі літакобудува­н­ня, Героя України А. Мʼялиці (від­крито музей). У концертах у рай. Будинку культури брав активну участь кобзар С. Власко. Новгород-сіверці Д. Коротченко (був головою Раднаркому, РМ і президії ВР УРСР), Г. Воробей, А. Гула, У. Костюченко, К. Рибак, А. Хондожко, Н. Школьний удостоєні зва­н­ня Героя Соц. Праці; гол. лікар Новгород-Сівер. рай. лікарні Г. Без­родний — засл. лікаря УРСР; громад. і культур. діяч, поет М. Бунак — засл. працівника культури України; Б. Гуд — засл. вчителя УРСР, А. Пушкар і А. Федірко — засл. вчителя України.

Літ.: Воїнов С. Село Чайкине. Чг., 1998; Панченко С. М. та ін. Екологічна мережа Новгород-Сіверського Поліс­ся. С., 2003; Памʼять народу неубієн­на. Спогади очевидців. Новгород-Сіверський район: (Про голод, 1932–1933 рр. на Чернігівщині). Чг., 2004; Історія адміністративно-територіального устрою Чернігово-Сіверщини: Мат. наук.-практ. конф. (Чернігів, 4 жовт. 2007 р.). Ніжин, 2007; Домоцький Б. Подорож Новгород-Сіверським Подесе­н­ням: Краєзн. етюди. Шостка, 2009; Новгород-Сіверський район: Путівник. Чг., 2011; Сіверські скрижалі. Крає­знавчий порт­рет Чернігівщини. К., 2011; Сапон В. Меди і полини історії. Чг., 2013; Бойко В., Казіміров Д., Лепʼявко С. Владні ін­ституції Чернігово-Сіверщини: ілюстрована історія. Чг., 2014; Терлецький В. Таємниці Новгород-Сіверщини. Шостка, 2016.

Р. М. Веремієнко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю