Новгород-Сіверський район

НО́ВГОРОД-СІ́ВЕРСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у північно-східній частині Чернігівської області. Межує на Сх. із Сум., на Пн. — з Брян. (РФ) областями. Утвор. у серед. 1920-х рр. з насел. пунктів розформов. р-нів, зокрема Костобобрів. і Мамекинського. До червня 1930 — у складі Глухів., у червні–вересні 1930 — Конотоп. округ; від 1932 — Черніг. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до вересня 1943 — під нім. окупацією. Нацисти повністю спалили с. Зелений Гай. 1959 до Н.-С. р. приєднали Грем’яц. р-н. 1991 було зняте з обліку с. Нова Софіївка, 1995 — с-ще Комари, села Новопавлівське та Полянське, 2006 — с. Веселе, 2007 — с. Андріївка, 2009 — с. Піщанка, 2010 — с. Зелений Гай, 2011 — с. Попове, 2012 — с. Ямне, 2013 — с. Зоря, 2016 — с. Миколаївське. 2014 м. Новгород-Сіверський отримав статус обл. значення та був виведений зі складу Н.-С. р., однак продовжував виконувати функції райцентру. 2016 с. Кірове перейменували на Троїцьке, с. Красне — на Сапожків Хутір. 2018 Горбів. сільс. рада відійшла до Новгород-Сівер. міської об’єднаної територ. громади. За переписом насел. 2001, проживала 36 091 особа (складає 84,5 % до 1989); станом на 1 січня 2019 — 12 689 осіб; переважно українці, а також росіяни та білоруси. У складі Н.-С. р. (на поч. 2020) — 24 сільс. ради (80 сіл, зокрема й Мамекине, Михальчина Слобода, Орлівка, Пушкарі, Смяч, Чайкине, Юхнове). У 2-й пол. 2020 Н. р. укрупнено шляхом приєднання насел. пунктів ліквідованих Короп. і Семенів. р-нів. Його пл. збільшили з 1684 до 4626,9 км². Нині проживають 64 997 осіб. Територіал. громади: міські — Новгород-Сівер. (1794,3 км², 25 202 особи, об’єдналися 25 рад), Семенів. (1398 км², 16 297 осіб, 17 рад); селищні — Короп. (915,2 км², 15 813 осіб, 19 рад), Понорниц. (519,4 км², 7685 осіб, 10 рад).

Лежить на Придніпровській низовині, у межах Новгород-Сіверського Полісся. Рельєф рівнинний з пагорбами, ярами, балками. Корисні копалини: мергель, крейда, глина, пісок, торф. Протікають річки бас. Дніпра, з них мають довж. 20 км і більше: Десна з притоками Віть, Ласка, Малотічка, Смячка, Судость, Убідь; Ірванець (впадає у Ревну). Навколо річок значну тер. займають заливні луки. Ґрунти переважно дерново-підзолисті, сірі, темно-сірі опідзолені. Від 1920-х рр. веде свою історію Новгород-Сівер. лісгосп. У 2-й пол. 1940-х рр. до його складу входили Вороб’їв., Костобобрів., Краснохутір., Орликів., Семенів., Узруїв. та Новгород-Сівер. лісництва. 1961 додали Лизунів. та Володимирів. відділення підсоб. господарства, розпочато будівництво контор Володимирів., Кіров. та Лосків. лісництв. Нині пл. лісів Новгород-Сівер. лісгоспу становить 30 тис. га; у його складі — Володимирів., Грем’яц., Задеснян., Кіров., Краснохутір., Лосків. й Узруїв. лісництва. У межах Н.-С. р. у лісах переважають породи: сосна, дуб, береза. Об’єкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значення — заказники Мурав’ївський (1095,6832 га, ландшафт., Грем’яц. та Кам’ян.-Слобід. сільс. ради), Путивський (150 га, ботан., Горбів. сільс. рада), пам’ятки природи Вадень (20 га, села Дігтярівка та Кудлаївка), Мурав’ївська (40 га, с. Мурав’ї; обидві — гідрол.); місц. — заказники Болото Гнатівське-Лосківське (400 га, с. Гнатівка), Болото Смелявицьке (220 га, с. Бирине), Будо-Вороб’ївський (122 га, с. Будо-Вороб’ївська), Гало (10 га), Сінове (8 га; обидва — Вороб’їв. лісництво), Зяти (190 га, с. Володимирівка), Криниця (288 га, села Ларинівка, Печенюги та Фаївка), Купелі (98 га, села Бучки та Михальчина Слобода), Лагине (8 га, Задеснян. лісництво), Ларинівський (39 га, с. Ларинівка), Лизунівка (38 га), Рванецьке (82 га; обидва — с. Лизунівка), Лизунівський (200 га, села Лизунівка та Попівка), Михальчино-Слобідський (74 га, с. Михальчина Слобода), Попівський (387 га, села Попівка та Фаївка), Рогозинське (200 га, с. Грем’яч), Роменське (350 га, села Леньків і Шептаки), Студинський (180 га, с. Студинка), Торфовище (9,5 га, Володимирів. лісництво), Урочище Броди (183 га, села Клевин і Узруй), Фаївське (350 га, села Березова Гать, Попівка та Фаївка; усі — гідрол.), Попелин-Сновська (51,7 га, Лісконогів. сільс. рада, іхтіол.), Володимирівська дача (216 га, Володимирів. лісництво), Зорове (60 га), Куцовець (56 га; обидва — Кіров. лісництво), Косий клин (183 га, Вороб’їв. лісництво), Краснохутірська дача (136 га), Поруб (298 га; обидва — Краснохутір. лісництво), Узруївська дача (335 га, Узруїв. лісництво; усі — ботан.), Володимирівський (255 га, Володимирів. лісництво), Грем’яцький (166 га, Грем’яц. лісництво), Краснохутірський (384 га, Краснохутір. лісництво), Лосківський (181 га, Лосків. лісництво), Узруївський (291 га, Узруїв. лісництво; усі — ліс.), пам’ятки природи Ковпинський вихід (села Ковпинка та Пушкарі), Стахорщинське джерело (с. Стахорщина), Узруївські джерела (Узруїв. лісництво), Урочище Сріблянка (3 га, Лосків. лісництво), Ушівська криниця (с. Ушівка; усі — гідрол.), Крейдяні поклади (с. Чулатів), Урочище Погон (с. Пушкарі; обидві — по 5 га, геол.), Узруївський ліс (Узруїв. лісництво, ботан.), заповідні урочища Бирине (486 га, Задеснян. лісництво) та Красний хутір (67 га, Краснохутір. лісництво). На поч. 2020 працювали 1 пром. (ПрАТ «М’ясо-молоч. комплекс “Сіверський”» у с. Чайкине) та 29 с.-г. (найбільші: «Блистівський-2018», «Мрія», «Відродження», «Переможець») підприємств. С. госп-во спеціалізується на вирощуванні зерн. культур, картоплі, льону та виробництві м’яса і молока.

У Н.-С. р. (поч. 2020) — 12 заг.-осв. і 8 дошкіл. закладів; 24 Будинки культури, 16 клубів, 30 б-к; центр. рай. лікарня, рай. центр первин. мед.-сан. допомоги, 2 амбулаторії заг. практики сімей. медицини, 1 фельдшер.-акушер. і 28 фельдшер. пунктів. З приєднанням Короп. і Семенів. р-нів мережу об’єктів соц. сфери досить розширено.

ЗМІ: газети «Сіверський край», «Нові горизонти», «Життя Семенівщини», Новгород-Сівер. корпункт Черніг. регіон. дирекції Нац. сусп. ТРК України. Зареєстровано значну кількість реліг. громад, зокрема православні, християн віри євангельської, євангел. християн-баптистів. Пам’ятки архітектури місц. значення: Покров. церква (1710) та комплекс споруд земського училища (1908–11) у с. Дігтярівка, Троїц. церква у с. Троїцьке (1774), Покров. церква у с. Ларинівка (1903).

Пам’ятки археології нац. значення: групи палеоліт. стоянок у селах Пушкарі та Смяч, зх. (6–3 ст. до н. е.) і сх. (6 ст. до н. е.) городища у с. Юхнове. Досліджено 113 пам’яток археології місц. значення від палеоліту до давньорус. часів у селах Араповичі, Бирине, Бугринівка, Бучки, Вороб’ївка, Гірки, Горбове, Грем’яч, Дігтярівка, Дробишів, Камінь, Кам’янська Слобода, Киселівка, Ковпинка, Комань, Кремський Бугор, Кудлаївка, Ларинівка, Леньків, Лісконоги, Мамекине, Михайлівка, Мурав’ї, Об’єднане, Пушкарі, Рогівка, Смяч, Стахорщина, Ушівка, Форостовичі, Чулатів, Шептаки й Юхнове. Встановлено пам’ятні знаки на честь козац. полковника І. Богуна, страченого поляками 1664, у с. Чернацьке, з нагоди зустрічі 30 жовтня 1708 гетьмана України І. Мазепи та короля Швеції Карла ХІІ Ґустава, де було прийнято рішення про формування військ.-політ. альянсу та спіл. дії проти царя Петра І, у с. Дігтярівка; значну кількість пам’ятників воїнам-землякам, які загинули на фронтах 2-ї світової війни. Сотні воїнів-визволителів від нацист. окупантів поховані у брат. могилах у 38-ми селах, зокрема й Герої Рад. Союзу І. Бобров (Рогівка) та П. Якунін (Бирине).

Серед видат. уродженців — анатом, уролог, хірург 19 ст. І. Буяльський (с. Вороб’ївка); 2-й Президент України Л. Кучма (с. Чайкине); економіст, географ, чл.-кор. АН УРСР Я. Фейгін (с. Лісконоги), зоотехнік, академік НААНУ Ю. Савченко (с. Березова Гать), селекціонер О. Бондаренко (с. Узруй), фахівець у галузі механізації с. господарства О. Козаченко (с. Грем’яч), фахівець у галузі будівництва В. Колчунов (с. Михальчина Слобода), економіст М. Лозовський (с. Дігтярівка), фізик І. Кашуба (с. Пушкарі), хіміки А. Желтоножко (с. Комань), Я. Горощенко (с. Попівка), лікарі В. Митченок (с. Орлівка), В. Селівоненко (с. Будище), М. Шевнюк (с. Гнатівка), О. Ярошевський (с. Мамекине), фахівець з пожеж. безпеки М. Шкарабура (с. Лоска), фольклорист, етнограф О. Андрієвський (с. Бирине), літературознавець С. Лавров (с. Печенюги), історик В. Дятлов (с. Бучки), археолог, історик права Д. Самоквасов (с. Стахорщина), правознавець К. Фетисенко (с. Дігтярівка); поет, перекладач, літературознавець Ю. Бедрик (с. Студинка), журналіст, письменник М. Клименко (с. Шептаки), літературознавець, журналіст М. Кокта (с. Домотканів), поет М. Скуба (с. Горбове); графік, засл. художник України В. Карась (с. Фаївка), засл. майстри нар. творчості України різьбяр В. Ворожбит (с. Студинка) і килимарниця М. Кульга (с. Гнатівка), скульптор М. Анденюк (с. Камінь), графіки В. Євдокименко (с. Горбове), А. Шульжинський (с. Лоска), живописець П. Заруцький (с. Солов’їв; працював у Білорусі), художник, мистецтвознавець С. Раєвський (с. Фаївка), художник, краєзнавець, етнограф К. Бурий (с. Бучки); актор, режисер, нар. арт. України В. Бурий (с. Студинка), співачка, засл. арт. УРСР О. Фоменко (с. Мамекине), співак, засл. арт. України В. Дорош (с. Студинка); освіт. діяч Ю. Озерський (с. Смяч); учасники 2-ї світової війни, Герої Рад. Союзу В. Акуленко (с. Бучки), І. Курганський (с. Фаївка), П. Максимихін, І. Тимошенко (обидва — с. Шептаки), П. Шарпило (с. Пушкарі), І. Ященко (с. Мамекине). З давньої родини з Новгород-Сіверщини походить історик, архівіст, дійс. чл. НТШ і президент УВАН О. Оглоблин. У с. Печенюги минули дит. і юнац. роки фахівця у галузі літакобудування, Героя України А. М’ялиці (відкрито музей). У концертах у рай. Будинку культури брав активну участь кобзар С. Власко. Новгород-сіверці Д. Коротченко (був головою Раднаркому, РМ і президії ВР УРСР), Г. Воробей, А. Гула, У. Костюченко, К. Рибак, А. Хондожко, Н. Школьний удостоєні звання Героя Соц. Праці; гол. лікар Новгород-Сівер. рай. лікарні Г. Безродний — засл. лікаря УРСР; громад. і культур. діяч, поет М. Бунак — засл. працівника культури України; Б. Гуд — засл. вчителя УРСР, А. Пушкар і А. Федірко — засл. вчителя України.

Розмір шрифту

Новгород-Сіверський район

Рекомендована література

Фотоілюстрації

Інформація про статтю

Схожі статті