Ночовники

НОЧО́ВНИКИ — родина гончарів. Народилися й померли у с. Міські Млини, нині Полтав. р-ну Полтав. обл. Семен (1-а пол. 19 ст. — 1894) робив гончар. посуд; під час голоду 1892–93 був змушений жебракувати. Остап Семенович (Начовник, Ночовник-Носик, Ночівник; 1853 — 1913) — гончар-скульптор. Мав самобут. оригін. талант; його творчість — унікал. явище в історії укр. нар. мистецтва. Створював скульп­туру, декор.-ужитк. і декор. посуд (глечики, тикви, чайники, миски), посудини для напоїв у ви­гляді баранів, левів і пів­нів, кальяни, куришки, курильниці, свічники, дрібну пластику, квітники, каміни із зображе­н­ням козака-характерника, скульптурки «Козак на коні з трьома головами» і «Дівчина з кошиком». Формал. виріше­н­ня творів принципово від­різняється від виробів ін. місц. майстрів. Своєрідності досягнуто завдяки зі­ставлен­ню різновеликих обʼємів та пластич. доповнен­ням. Великі за роз­міром вироби мають над­звичайно складні вибагливі форми, що ніби «приховують» функціонал. при­значе­н­ня речі. У декорі пере­важають характерні наліпи — багатопелюсткові ро­зети з ритува­н­ням і завит­ки, що створюють багату гру світлотіні, ілюзію вібрації поверх­ні, сприяють пере­ходу однієї пластич. маси в іншу. Іноді на свічниках використовував зображе­н­ня людської по­статі. Птахи мають ускладнений силует із варіантами у вирішен­ні тулуба, шиї, хвоста, голови. Під­ставки зʼ­єд­нано з тулубом завитками, своєрід. «балясинами», крученими наліпами або широкою ніжкою із завитками. Вироби вкрито про­зорою, зеленою або темно-брунат. поливою; роз­пис лише зрідка доповнено наліпами. Технікою під­­поливʼяного малюва­н­ня володів доволі вправно, це засвідчує декор столового посуду, що складається з рослин. і геом. мотивів, збагачених дріб. «накапува­н­ням». Творчість є своєрід. проекцією стилю модерн у по­єд­нан­ні з барок. традиціями, що вияви­лося у живописності композицій, побудов. на зі­ставлен­ні гнучких ліній, у частковому порушен­ні симетрії, своєрід. фіксації руху пластич. мас. Маючи неабиякий природ. хист та від­чуваючи вимоги замовника (Полтав. губерн. земства), він почав працювати індивідуально і став справж. художником, тоді як менш обдаров. майстри еклектично по­єд­нували різні впливи. Як нар. майстер роз­робив низку при­йомів, своєрід. канонів, що по­вторюються, варіюючись, у різних роботах. Непо­вторність манери зумовила велику популярність його гончар. пластики, що екс­понувалася на укр. і між­нар. ви­ставках (зокрема у Франції). Його твори при­дбані музеями Полтави, Києва, С.-Пе­тербурга, пред­ставлені у Парижі. Деякі вироби зберігаються у НМУНДМ (Київ), Полтав. худож. і краєзн. музеях, Рос. етногр. музеї у С.-Пе­тербурзі. Оврам Остапович (1870 — 1928) роз­мальовував посуд. Гончар. справі навч. у батька, з яким виконав частину робіт. Працював під впливом укр. стилю (нац. варіант модерну). Створював глечики, тикви, чайники, декор. тарелі, кухлі, тарілки, іграшки тощо, оздоблені під­поливʼяним малюва­н­ням із викори­ста­н­ням рослин. барок. мотивів, що за­проваджувало Полтав. губерн. земство у творчість опішнян. гончарів через земські майстерні. Твори екс­понували на Київ. ку­стар. ви­ставці 1906 (бронз. медаль); зберігаються у НМУНДМ, Полтав. краєзн. музеї, Рос. етногр. музеї у С.-Пе­тербурзі. Його дружина Марфа (2-а пол. 19 ст. — 1920-і рр.) роз­мальовувала вироби свого чоловіка в техніці під­­поливʼяного контур. малюва­н­ня. При­йом. син майстра Мацко Григорій Васильович (1912, х. Зайці, нині с. Вільхове Полтав. р-ну — 1933, с. Міські Млини) робив простий посуд — теракотовий і поливʼяний (горщики, глечики, макітри), мальов. миски, посуд, прикрашений під­поливʼя­ним контур. малюва­н­ням. Трагічно загинув під час голодомору. З роду Н.: Федір (? — ?) — гончар-скульптор, жив у 1-й третині 20 ст. Виробляв декор. вази, свічники, куришки, фігур. посуд. Екс­понент ви­ставки 1920 у Харкові.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю