Нерубайське
Визначення і загальна характеристика
НЕРУБА́́ЙСЬКЕ — село Одеського (до липня 2020 — Біляївського) району Одеської області. 2020 утвор. Нерубай. сільс. громаду, до якої ввійшли села Алтестове, Велика Балка, Холодна Балка та с-ще Усатове (95,8 км2, 12 648 осіб). Н. знаходиться на зх. березі Хаджибейського лиману, за 50 км від м. Біляївка, 5 км від залізнич. ст. Усатове, побл. автомобіл. шляху Одеса–Київ. Усатове прилягає до тер. Суворов. міського р-ну Одеси. Пл. Н. становить 11,95, Великої Балки — 3,49, Усатового — 2 км2. За переписом насел. 2001, у Нерубай. сільс. раді проживали 10 980 осіб (у Н. — 8558, Великій Балці — 1212, Усатовому — 1210); наприкінці 2019 — понад 18 тис. осіб; переважно українці, є росіяни, роми, молдовани, болгари, вірмени, білоруси, корейці, ґаґаузи. За епонім. групою поселень, курган. і ґрунт. могильників, що досліджували в Усатовому, була названа усатовська культура. Побл. Н. і Усатового виявлено поселення черняхів. культури. Н. засн. 1794. Здавна на цих землях мешкали козаки. Донині збереглося багато їхніх могил. За переказами, назва села походить від того, що тут козаки домовилися «не рубатися» з турками, тобто уклали перемирʼя. Протягом кількох століть у Н. видобували черепашник для будівництва Одеси (нинішні нерубай. катакомби мають 3 рівні та йдуть під землю на 12–14 м). 1850 відкрито нар. училище, 1871 — церк.-парафіял. школу. До 1917 Н. входило до складу Одес. градоначальства. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до квітня 1944 — під нім.-румун. окупацією. Під час 2-ї світової війни нерубай. катакомби стали місцем дислокації одного з найбільших партизан. загонів регіону (від 1969 функціонує Музей партизан. слави). У рад. період у Н. заснували овоче-молоч. радгосп, що мав понад 7 тис. га землі. Діяла дослідна станція Моск. НДІ автотрактор. промисловості, на базі якої пізніше був створ. НДІ мобіл. техніки (нині Центр тестування мобіл. техніки, що тимчасово не виконує дослід. робіт). За Всесоюз. переписом 1989, насел. села становило 7107 осіб. 2016 у Н. проживали 12 975, у Великій Балці — 2050, в Усатовому — 2261 особа. У Н. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-гімназія» і заг.-осв. школа № 2, 2 дитсадки; Будинок культури, школа мистецтв; амбулаторія заг. практики сімей. медицини; у Великій Балці — заг.-осв. школа, клуб, фельдшер.-акушер. пункт. 2014 при гімназії відкрито етногр. музей «Українська хата». Памʼятки архітектури нац. значення: камʼяні Різдво-Богородична (Усатове, 1822) та Свято-Вознесен. (Н., 1826) церкви, зведені в стилі класицизму. У Н. народилися історик, академік ВУАН М. Слабченко та психолог, академік НАПНУ О. Чебикін; в Усатовому — учасник 2-ї світової війни, Герой Радянського Союзу П. Вернидуб.
Н. Ю. Дідок, В. Л. Юрківський
Додаткові відомості
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
