Оберучев Костянтин Михайлович

ОБЕРУ́ЧЕВ Костянтин Михайлович (04. 06. 1864, Київ — 29. 09. 1929, м. Нью-Йорк, США) — військовик, громадсь­кий діяч. Генерал-майор (1917). Закін. військ. г-зію, Михайлів. артилер. училище (1884) й академію в С.-Пе­тербурзі. Від 1889 служив на Київ. артилер. полігоні: від 1904 — в. о. нач.; 1906 — нач. навч. артилер. полігону Турке­стан. військ. округу. У тому ж році ви­йшов у від­ставку, за­ймався публіцист. і літ. творчістю в Києві. Спів­працював у часописах «Кіевская старина», «Кіевская мысль». 1899 від­відав форт Олександрівський (попередня назва — Новопетров. укріпле­н­ня, нині м. Форт-Шевченко Мангістаус. обл., Казах­стан), де збирав інформацію про Т. Шевченка, що виклав у ст. «О пре­бывании Т. Г. Шевченко в Новопетровском укреплении» // «Кіевская старина», 1900, № 2, «В Новопетровском укреплении (Из старой тетради)» // «Украинская жизнь», 1912, № 2. На­прикінці 19 ст. дотримувався народниц. по­глядів, згодом пере­йшов на позиції есерів. За рев. діяльність 1889 і 1913 був заарешт., на поч. 1914 висланий за кордон на 3 р. Мешкав у Швейцарії. У січні 1917 повернувся до Києва, де знову був заарешт., звільнений після Лютн. революції 1917. У квітні того ж року Тимчас. урядом при­знач. командувачем військами Київ. військ. округу. Взяв участь у формуван­ні укр. полків, придушен­ні зброй. ви­ступу вояків полку ім. П. Полуботка (липень 1917). У вересні 1917 склав повноваже­н­ня й ви­їхав до Копенгаґена як делегат Між­нар. конф. з обміну військовополоненими, після більшов. пере­вороту залишився в еміграції. Проживав у Нью-Йорку, був головою Фонду допомоги рос. письмен­никам і вченим, спів­засн. і викл. Рос. нар. університету. Автор спогадів «В дни революции: воспоминания участника великой рус­ской революции 1917-го года» (1919), «Воспоминания» (ч. 1–2; усі — Нью-Йорк).