Об'єднання українців Росії

ОБ’Є́ДНАННЯ УКРАЇ́НЦІВ РОСІ́Ї (ОУР) – загальноросійська громадська організація. Засн. 1992 для об’єднання і координації зусиль укр. осередків в галузі їхньої спіл. діяльності, спрямов. на відродження, вивчення, розвиток і пропаганду укр. культури, нац. самосвідомості, захисту прав та інтересів українців РФ, налагодженню їхніх зв’язків з Україною та українцями у світ. діаспорі. Ініціаторами створення стали 11 нац.-культур. т-в із регіонів РФ: Український молодіжний клуб (Москва), Українське громад­сько-культурницьке об’єднання ім. Т. Шевченка (С.-Пе­тербург), «Кобзар» Республіканський національно-культурний центр українців Башкортостану, Об’єднання українців Москви, Урал. регіон. асоц. українців (див. Уральська асоціація українців, Свердлов. обл.), Укр. земляцтво на Пн. Сх. Росії «Славутич-Колима» (див. «Колима-Славутич» Регіональна українська національно-культурна автономія Магаданської області РФ), «Сірий клин» Український культурний центр (Омська обл.), Товариство української мови ім. Т. Шевченка «Громада» (м. Новосибірськ), Іркут. товариство укр. культури ім. Т. Шевченка «Клекіт», Слов’ян. асоц. «Зов» (Респ. Калмикія), Нижньогород. товариство укр. культури. Після установ. конф. ОУР (травень 1992) про бажання долучитися до об’єд­нання заявили ще 26 т-в, а у 16-ти регіонах РФ створ. його місц. відділення. 23–24 жовтня 1993 у Мос­кві відбувся 1-й Конгрес українців РФ, на якому ухвалено резолюцію «Про становище українців та розвиток української культури в Російській Федерації» і затв. Програмні тези ОУР. Згідно з ними, подальшу діяльність ОУР (1994 зареєстр. у мін-ві юстиції РФ) зосереджено на питаннях забезпечення нац. і духов. потреб укр. громади у РФ, відродження і збереження нац. ідентичності, мови, культури, традицій українського народу в діаспор. середовищі. Рада ОУР (голова – О. Руденко-Десняк) дбала про розбудову Об’єднання, поширення його впливу на основі збору та обміну інформацією, розповсюдження кращого досвіду, координації діяльності місц. організацій, закладів і осередків, створення його нових відділень. Цьому сприяв друк від поч. 1990-х рр. у Москві та регіонах малотираж. газет укр. т-в, згодом вид. ОУР стали г. «Український вибір», ж. «Український огляд». У столиці РФ завдяки зусиллям О. Руденка-Десняка та активу ОУР вийшли в ефір перші україномовні передачі. ОУР брало участь у створенні Бібліотеки української літератури у Мос­кві та Українського культурного центру (Москва), освіт. осередків із викладанням української мови, історії та народознавства, проведенні укр.-рос. наук. конф., фестивалів укр. культури у РФ тощо. Важливими напрямами роботи ОУР були сприяння реалізації конфес. потреб укр. громади, допомога тим, хто хотів би повернутися на батьківщину предків. Ці та ін. проблеми обговорювали на з’їздах (конгресах) ОУР і засіданнях його ради, висвітлювали на сайтах «Кобза», «Українці Росії» та ін. Після смерті О. Руденка-Десняка від 2006 організацію очолювали В. Семененко, В. Бабенко, В. Дума.

У 2000-і рр. ОУР неодноразово зазнавало тенденц. критики з боку рос. ЗМІ, а починаючи від 2009 – прямих утисків і заборони з боку рос. влади. Так, здійснивши ревізію документації ОУР, мін-во юстиції РФ вказало на незначні порушення адм. характеру: потреба оновлення списку чл., деяких положень статуту з метою дотримання приписів законодавства РФ тощо. Після отримання виснов­ків ревізій. комісії виконавча рада ОУР вжила необхід. заходів і почала процес оновлення списків своїх чл., водночас мін-во юстиції РФ повідомило ОУР, що для усунення недоліків його діяльність буде призупинена до 2 травня 2010. У грудні 2009 та у березні 2010 ОУР офіційно зверталося до мін-ва юстиції РФ, спростовуючи деякі зауваження і консультуючись щодо необхід. поправок, проте відповіді не отримало. 10 грудня 2010 уряд РФ подав до Верхов. суду позов щодо ліквідації ОУР. Із посиланням на рос. законодавство у ньому повторено виявлені аудитом порушення, зокрема те, що до списку ОУР входили автономні некомерц. організації, які не могли бути чл. ОУР, оскільки самі є автономними; що список чл. організації сам по собі добре не документований; що її кваліфіков. чл. не працюють у більш ніж половині регіонів РФ, як це необхідно, оскільки це всерос. громад. об’єднання; що його статутні положення конкретно не передбачають обрання керів. органів за кваліфікац. більшістю та ін. 21 травня 2011 року на 6-му позачерг. з’їзді головою ради ОУР обрано Т. Дудка, 1-м заступник голови – В. Гіржова, заслухано звіт про роботу організації. Уперше до її керів. органів (ради та правління), окрім кер. регіон. відділ. ОУР та ін. її чл., увійшли також представники від Ради укр. земляцтв Москви й Укр. молодіж. форуму Росії. Скасовано інститут співголів ОУР (до цього часу їх було двоє) і запроваджено посаду голови ОУР, а також введено інститут почес. голів (ними обрано В. Семененка та В. Бабенка, які до того керували організацією). Крім того, на з’їзді затв. поправки до статуту ОУР, рекомендовані мін-вом юстиції РФ. 18 травня 2012 рішенням Верхов. суду РФ ОУР було ліквідовано (вів засідання суддя М. Романенков, який ліквідував також Федерал. нац.-культурну автономію українців Росії). Цьому передували різкі зая­ви окремих рос. політиків і журналістів про недоречність існування організації на тер. РФ. Ці події, як і попереднє припинення діяльності Укр. освіт. центру при серед. школі № 124 (2008) та наступне закриття Б-ки укр. літ-ри в Мос­кві, сприймаються в одному істор. контексті.

В. Г. Крикуненко

завантажити статтю