Об’єкт злочину

ОБʼЄ́КТ ЗЛО́ЧИНУ — благо, якому злочин завдає шкоди або створює за­грозу заподія­н­ня такої шкоди. Сусп. від­носини, що ви­ступають О. з., мають обʼєктив. характер, тобто існують поза і незалежно від людської сві­домості, а тому незалежно і від самого кримінал. закону є первин­ними як щодо нього, так і до самого злочину, що завжди посягає на існуючий обʼєкт, певну реальність. Внаслідок злочин. посяга­н­ня не тільки завдають реал. шкоди сусп. від­носинам, а й створюють нові кримінал.-правові від­носини — між злочинцем і державою з приводу вчиненого ними злочину. Встановле­н­ня О. з. дає змогу зʼясувати соц. і юрид. суть скоєного злочину, його су­спільно небезпечні наслідки, сприяє правильній кваліфікації дія­н­ня і від­межуван­ню від суміж. посягань. О. з. має сут­тєве значе­н­ня для зʼясува­н­ня поня­т­тя «злочин», впливає на зміст обʼєктив. та субʼєктив. ознак злочину, є провід­ним для їхньої кваліфікації, а також для побудови Особл. частини Кримінал. кодексу України.

У науці кримінал. права набула пошире­н­ня 3-ступ. класифікація обʼєктів — «по вертикалі»: заг., родовий і без­посередній. Заг. обʼєкт утворює сукупність сусп. від­носин, по­ставлених під охорону чин­ного кримінал. законодавства. Він охоплює різні сусп. від­носини, що знач. мірою різняться між собою за соц. значущістю, сферою дії, рівнем узагальне­н­ня тощо (екон. і політ. основи держави, власність, система господарства, життя, здоровʼя та ін. інтереси особи тощо). Заг. О. з. — не по­стійна система сусп. від­носин, а рухома (змінювана), що повністю залежить від кримінал. закону (напр., у звʼязку з криміналізацією чи декриміналізацією су­спільно небезпеч. діянь змінюється і вся система сусп. від­носин, що створює заг. обʼєкт кримінал.-правової охорони). Родовий (груп.) обʼєкт утворює певне коло тотож. або однорід. за соц.-політ. й екон. сутністю сусп. від­носин, через що їх охороняють єдиним комплексом взаємоповʼяз. кримінал.-правових норм. Без­посеред. обʼєкт — конкретні сусп. від­носини, по­ставлені законодавцем під охорону певного кримінал. закону. Він має істотне значе­н­ня для правотвор. і правозастос. діяльності. Існує й ін. класифікація без­посеред. О. з. — «по горизонталі», сутність якої полягає у тому, що на рівні без­посеред. обʼєкта ви­окремлюють осн. (гол.) і додатк. обʼєкти. Необхідність даної класифікації виникає тоді, коли один злочин одночасно завдає шкоди кільком сусп. від­носинам (напр., при роз­бої). Такі злочини мають кілька без­посеред. обʼєктів. Роз­різняють насамперед осн. без­посеред. обʼєкт, що завжди входить до складу родового О. з., і додатк. без­посеред. обʼєкт, тобто ті сусп. від­носини, яким заподіюють шкоду або щодо яких виникає за­гроза заподія­н­ня шкоди поряд з осн. обʼєктом. Додатк. без­посеред. обʼєкт, у свою чергу, може бути 2-х видів: необхід. (обовʼязк.) і факультатив. (необо­вʼязк.).

Завантажити статтю