Об’єкт підвищеної небезпеки
ОБ’Є́КТ ПІДВИ́ЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕ́КИ — об’єкт, на якому використовують, виготовляють, переробляють, зберігають або транспортують одну або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти, що, відповідно до чинного законодавства, становлять реальну загрозу для виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру. Правовий статус цих об’єктів врегульов. Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» (2001). У ньому, зокрема, визначено повноваження КМ України, спеціально уповноважених центр. органів виконав. влади, місц. рад у сфері діяльності, пов’язаної з О. п. н.; закріплено обов’язки суб’єктів госп. діяльності: вживати заходів, спрямов. на запобігання аваріям, зменшення й ліквідацію їхніх наслідків і захист людей та довкілля від їхнього впливу; повідомляти про аварію, що сталася на О. п. н., і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи виконав. влади та місц. самоврядування й насел.; забезпечувати експлуатацію О. п. н. із дотриманням мінімально можливого ризику; виконувати вимоги законодавства, що регулюють діяльність О. п. н. Суб’єкт госп. діяльності готує та подає до місц. органів виконав. влади декларацію безпеки О. п. н. і несе відповідальність за достовірність наведених у ній даних. Порядок розроблення декларації безпеки, її зміст, методику визначення ризиків та їхні прийнятні рівні встановлює КМ України. Подання декларації безпеки або ін. звіт. документації не звільняє суб’єктів госп. діяльності від держ. нагляду й контролю за їхньою діяльністю. Для відповід. реагування на надзвич. ситуації техноген. та природ. характеру суб’єкт госп. діяльності, а також відповідні підприємства, установи, організації одночасно з підготовкою декларації безпеки розробляють і затверджують план локалізації та ліквідації аварій для кожного О. п. н., що вони експлуатують або планують експлуатувати. Такий план погоджує відповід. територ. орган спеціально уповноваженого центр. органу виконав. влади, у віданні якого — питання захисту насел. і тер. від надзвич. ситуацій техноген. і природ. характеру. Законом передбачено спец. вимоги до будівництва й реконструкції О. п. н. Так, суб’єкт госп. діяльності, що планує будівництво або реконструкцію О. п. н., повинен отримати дозвіл від містобуд. органу та згоду від відповід. ради на розміщення об’єкта на підвідом. їй території. Письм. дозвіл на експлуатацію об’єкта видають місц. держ. адміністрації, виконавчі органи селищ. або сільс. рад. Шкоду (зокрема і моральну), заподіяну фіз. чи юрид. особам внаслідок аварії, що сталася на О. п. н., незалежно від вини суб’єкта госп. діяльності, у власності або користуванні якого перебуває О. п. н., відшкодовує суб’єкт госп. діяльності цим особам у повному обсязі, окрім випадків, коли аварія виникла внаслідок неперебор. сили або з умислу потерпілого. Держ. нагляд і контроль у сфері діяльності, пов’язаної з О. п. н., здійснюють уповноважені законами органи влади, зокрема спеціально уповноважені центр. органи виконав. влади.
Завантажити статтю
