Обжут Андрій

Визначення і загальна характеристика

О́БЖУТ Андрій (02. 02. 1854, с. Сьолкова, нині Малопольс. воєводства, Польща — 29. 09. 1910, м. Нові Бенатки, нині Чехія) — лікар-патологоанатом. Доктор медицини (1887). Закін. гімназію в м. Новий Сонч (Польща), мед. факультет Яґеллон. університету в Кракові (1881). Відтоді працював військ. лікарем у Празі й водночас навч. в австр. патологоанатома Х. Кіарі. 1883–87 — асист. проф. Я. Глави на каф. патол. анатомії Карлового університету в Празі. 1889–91 спеціалізувався в проф. Ф. Реклінґаузена в Страсбурзі. 1891–96 — професор кафедри патол. анатомії Карлового університету. 1896–1910 — засн. і зав. однойм. каф. та музею хвороб людини Львів. університету. Наукові дослідження: вивчення запал. інфільтрату, пухлин, гістології хвороби Брайта, діагностика гострого й підгострого швидко прогресуючого гломерулонефритів, амілоїдоз нирки. Спів­автор 2-том. підручника з патол. анатомії «Pathologická anatomie a bakteriologie» (Praha, 1894). Автор пр. «Pneumonia ca­seosa» (Praha, 1887), а також низки статей у ж. «Przegląd lekarski», зокрема «O komórkach olbrzymich w naciekach zapalnych i w niektórych nowotworach» (1887), «Przyczsynek do histologii zapaleń klębkov mal­pighiego (glomerulonephritis)», «Przyczynek do histologii choroby Brighta», «O zapaleniu nerek wy­broczynowym i znaczeniu wybro­czyn w miąższu nerek» (усі — 1888), «Nowe dane o histologii amyloidu degeneracji» (1890), «O znaczeniu anatomii patologicznej w naukach lekarskich» (1897).

Завантажити статтю