Обідній Михайло Юрійович
Визначення і загальна характеристика
ОБІ́ДНИЙ Михайло Юрійович (літ. псевд. — Мочарський М.; 24. 06. 1889, м. Миргород, нині Полтав. обл. — 07. 01. 1938, м. Мукачево, нині Закарп. обл.) — поет, музеолог, етнограф. Навч. у Миргород. 4-клас. училищі, 1907 у Катеринодарі (нині Краснодар, РФ) склав іспити на право бути вчителем. До 1910 учителював на Кубані, потім повернувся в Україну і співпрацював з Катеринослав. музеєм ім. О. Поля (нині Дніпро) та Київ. мист.-пром. музеєм. Учасник 1-ї світової війни. 1918–19 очолював укр. військ. музей у Києві, наступ. року вивіз до Тарнова (Польща) осн. матеріали цього музею, звідки вони потрапили до Праги. Серед інтернов. вояків Армії УНР організував літ.-мист. товариство «Сонцецвіт», що 1922 випустило під однойм. назвою альманах творів учасників товариства. Переїхавши до Праги, навч. у Вищому пед. інституті ім. М. Драгоманова, де згодом здобув докторат філософії з народознавства. 1925 опублікував трактат «Як охоронялися пам’ятки». Від 1933 мешкав на Закарпатті, був співзасн. Етногр. товариства Підкарп. Русі та кустосом етногр. музею. У Мукачеві організував Укр. народозн. товариство та Народозн. музей Закарпаття. Як поет почав друкуватися (вірш «Старчата перехожі») 1907 у г. «Кубанський край». У цьому ж вид. уміщував етногр. матеріали під псевд. Чорноморець. Написав літ.-крит. нариси «Володимир Самійленко» та «На терезах поетичної думки» (обидва — Тарнів, 1921).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Під сяйвом волі. Миргород, 1917; Левко Кобзаренко: Козацька дума. Миргород, 1917; Над полем прокляття ридає любов: Поезії війни. К., 1918; Нерозцвілі ранки. Л.; К., 1923.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
