Обідній Михайло Юрійович

Визначення і загальна характеристика

ОБІ́ДНИЙ Михайло Юрі­йович (літ. псевд. — Мочарський М.; 24. 06. 1889, м. Миргород, нині Полтав. обл. — 07. 01. 1938, м. Мукачево, нині Закарп. обл.) — поет, музеолог, етно­граф. Навч. у Миргород. 4-клас. училищі, 1907 у Катеринодарі (нині Краснодар, РФ) склав іспити на право бути вчителем. До 1910 учителював на Кубані, потім повернувся в Україну і спів­­працював з Катеринослав. музеєм ім. О. Поля (нині Дні­про) та Київ. мист.-пром. музеєм. Учасник 1-ї світової вій­ни. 1918–19 очолював укр. військ. музей у Києві, на­ступ. року вивіз до Тарнова (Польща) осн. матеріали цього музею, звідки вони потрапили до Праги. Серед інтернов. вояків Армії УНР організував літ.-мист. товариство «Сонцецвіт», що 1922 випустило під однойм. на­звою альманах творів учасників товариства. Пере­їхавши до Праги, навч. у Вищому пед. ін­ституті ім. М. Драгоманова, де згодом здобув докторат філософії з народо­знавства. 1925 опублікував трактат «Як охоронялися памʼятки». Від 1933 мешкав на Закарпат­ті, був спів­засн. Етногр. товариства Під­карп. Русі та ку­стосом етногр. музею. У Мукачеві організував Укр. народозн. товариство та Народозн. музей Закарпа­т­тя. Як поет почав друкуватися (вірш «Старчата пере­хожі») 1907 у г. «Кубанський край». У цьому ж вид. уміщував етногр. матеріали під псевд. Чорноморець. Написав літ.-крит. нариси «Володимир Самійленко» та «На терезах поетичної думки» (обидва — Тарнів, 1921).

Тв.: Під сяйвом волі. Миргород, 1917; Левко Кобзаренко: Козацька дума. Миргород, 1917; Над полем прокля­т­тя ридає любов: Поезії вій­ни. К., 1918; Нерозцвілі ранки. Л.; К., 1923.

Літ.: Ті, що від нас ві­ді­йшли. Михайло Обідний // ЖЗ. 1938. № 3; Заремба С. З історії українського музею в Празі // КС. 1997. № 1; Наріжний С. Українська еміграція: культурна праця української еміграції 1919–1939. К., 1999.

П. П. Ротач

Завантажити статтю