Облік
Визначення і загальна характеристика
О́БЛІК — належним чином впорядкована, унормована й організована система збору, нагромадження, оброблення, групування, узагальнення і реєстрації (фіксації) необхідної інформації або її окремих елементів чи сукупних даних, що відображають кількісну та/або якісну характеристику певних подій, явищ, процесів, об’єктів, суб’єктів тощо. Є важливою складовою соц. (зокрема держ.) регулювання сусп. відносин та упр. процесами (насамперед екон., фінанс. і госп.) й відповід. об’єктами. Відіграє значну роль при прийнятті правових, екон., управлін. та ін. рішень повноваж. органами або компетент. особами. Залежно від способів, обсягів, об’єктів та ін. критеріїв розрізняють бухгалтерський облік, державний облік, фінансовий облік, аналіт., статист., фінанс., банків., бюджет., госп., оператив., табел., первин. та ін. види О., що широко застосовують в екон., фінанс., госп., управлін. практиках. Законодавством України передбачено також О. окремих об’єктів, суб’єктів, предметів, подій, фактів тощо: земель, насел., транспорт. засобів, зброї, нормативно-правових актів, підприємств та організацій, об’єднань громадян і благодій. організацій, страховиків, безробітних, платників податків, військовозобов’язаних, нерезидентів, робочого часу, борг. вимог, доходів та видатків, майна тощо. Крім того, існує О. правопорушень, нещасних випадків, профес. захворювань на підприємствах, в установах і організаціях, у ЗС, прикордон. військах, системі МВС України, нещасних випадків невироб. характеру та ін. Систему, порядок, умови і форми О. визначають відповідні норми адм., фінанс., труд., госп., соц. та ін. галузей законодавства України: Госп. кодекс України 2003, Закони України «Про державну статистику» (1992), «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» (1999), «Про всеукраїнський перепис населення» (2000), Положення про розслідування та облік нещасних випадків, профес. захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затв. КМ України 1993 (зі змінами), та ін.
Завантажити статтю
