Облямівка келіфітова
ОБЛЯМІ́ВКА КЕЛІФІ́ТОВА — продукт реакційного заміщення піропу або олівіну в деяких магматичних гірських породах. Уперше термін «О. к.» застосував 1882 австр. кристалограф і мінералог А. Шрауф при описі облямівок на гранатах із перидотитів Кремже (Богем. масив, Чехія). О. к. у гранат. перидотитах і кімберлітах виникає на межі піропу з олівіном або ін. магнезіал. мінералами, в осн. плагіоклазвміс. породах (габро, нориті, анортозиті) — на межі олівіну з плагіоклазом. Залежно від типу порід і мінералу, який заміщують, О. к. складаються з різних поєднань мінералів — піроксенів, флогопіту, Са-амфіболу, шпінелі (флогопіт + моноклін. піроксен + шпінель, ромбіч. піроксен + моноклін. піроксен + шпінель, ромбіч. піроксен + Са-амфібол + шпінель тощо), що утворюють дрібнозернисті, часто зонал. корони радіально-променистої будови завтовшки від 0,1–0,2 до декількох мм. О. к. не мають пром. значення, натомість вони є корисними в приклад. аспекті. Особливості будови (структури) обумовлюють їхню незначну міцність, тому в умовах сидементації вони легко руйнуються та відокремлюються від зерен гранату. Враховуючи цю особливість, знахідки в осад. відкладах піропів з О. к. або їхніми реліктами є прямим свідченням близького розташування (у межах декількох кілометрів) корін. джерел, що використовується геологами під час пошук. робіт. У геол. об’єктах України О. к. маловідомі. Інколи їхні релікти трапляються на кристалах піропу в кімберлітах Сх. Приазов’я, що зазнали потуж. вивітрення. Також вони описані на контакті кристалів олівіну та плагіоклазу в олівін. габро Пенизевиц. кар’єру (Коростен. плутон УЩ).
Рекомендована література
- A. Schrauf. Beiträge zur Kenntnis des Associationskreises der Magnesiasilicate // Z. Krist. 1882. Bd. 6;
- Харькив А. Д., Богатых М. М., Вишневский А. А. Минеральный состав келифитовых кайм, развитых на гранатах из кимберлитов // Зап. Всесоюз. минерал. об-ва. 1988. Ч. 117, вып. 6;
- D. T. Claeson. Coronas, reaction rims, symplectites and emplacement depth of the Rymmen gabbro, Transscandinavian Igneous Belt, southern Sweden // Mineralogical magazine. 1998. Vol. 62, № 6;
- G. Godard, S. Martin. Petrogenesis of kelyphites in garnet peridotites: a case study from the Ulten zone, Italian Alps // J. of Geodynamics. 2000. Vol. 30, № 1–2.