Оболенський Іван Миколайович

ОБОЛЕ́НСЬКИЙ Іван Миколайович (1841, м. Тула, нині РФ — 1920, Харків) — лікар. Закін. Мед.-хірург. академію у С.-Пе­тербурзі (1867). У 1868 захистив дис. «О гнойных формах воспаления мягкой мозговой оболочки у человека и животных» і здобув ступ. д-ра медицини. Від 1869 — приват-доцент, прозектор каф. патол. анатомії Мед.-хірург. академії. 1870–71 удосконалював знання в Німеччині. Від 1871 — екстраординар. професор кафедри заг. патології, водночас 1877–84 — директор шпитал. терапевт. клініки, від 1886 — професор кафедри спец. патології і терапії, 1888–1903 — проф., дир. факультет. терапевт. клініки Харків. університету. Один з ініціаторів та голова Товариства швидкої допомоги (1909), сприяв заснуванню служби швидкої мед. допомоги в Харкові (1910). Наукові праці присвяч. вивченню муцину, впливу жовчнокислих солей на людину та тварин, клініці тифу, лікуванню нецукр. діабету, непрохідності кишок. Досліджував також вплив каломелю при гіпертрофіч. цирозі, методи лікування туберкульозу, хвороб нирок, епідеміологію грипу й запалення легень, ураження нервів та судин при сифілісі, внутрішньочеревні зрощення, застосування копай. бальзаму, боржом. води з лікувал. метою тощо. Член Харків. мед. товариства (1872).

Рекомендована література

1. Медицинский факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805–1905). Х., 1905–06;
   Google Scholar Internet
2. Медицина в Україні: Біобібліогр. слов. Вип. 2. Друга пол. XIX — поч. XX ст. К., 2012;
   Google Scholar Internet
3. Вчені Харківського державного медичного університету (1805–2005). Х., 2002.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю