Оболенський Іван Михайлович
ОБОЛЕ́НСЬКИЙ Іван Михайлович (02(14). 11. 1853, Москва — 27. 02(12. 03). 1910, похов. у Симбір. губ., Росія) — військовик, державний службовець. Генерал-лейтенант (1903). Належав до княжого роду, що вів своє походження від черніг. князів 13 ст. Закін. Мор. училище у С.-Петербурзі (1872). Відзначився під час рос.-турец. війни 1877–78. У 1881 вийшов у відставку. Від 1882 — на службі у МВС. Мешкав у маєтку в Симбір. губ., був обраний повіт. (1883–84) та губерн. (1889–94) предводителем дворянства. Від 1897 — херсон. губернатор. Отримав подяку за енергійні дії з припинення 1899 антиєвр. виступів. Від 1902 — харків. губернатор. Жорстко придушив селян. заворушення у Валків. губ., за що на нього вчинив невдалий замах есер Х. Качура (на прохання О. йому зберегли життя). Від 1903 — голова комісії з перегляду прав євреїв. 1904 признач. фінським генерал-губернатором. У жовтні 1905 жорстко придушив повстання у м. Гельсингфорс (нині Гельсинкі). У тому ж році вийшов у відставку.
С. І. Посохов