ОБОЛЕ́НСЬКИЙ Іван Михайлович (02(14). 11. 1853, Москва — 27. 02(12. 03). 1910, похов. у Симбір. губ., Росія) — військовик, державний службовець. Генерал-лейтенант (1903). Належав до княжого роду, що вів своє походже­н­ня від черніг. князів 13 ст. Закін. Мор. училище у С.-Пе­тербурзі (1872). Від­значився під час рос.-турец. вій­ни 1877–78. У 1881 ви­йшов у від­ставку. Від 1882 — на службі у МВС. Мешкав у маєтку в Симбір. губ., був обраний повіт. (1883–84) та губерн. (1889–94) предводителем дворянства. Від 1897 — херсон. губернатор. Отримав подяку за енергійні дії з припине­н­ня 1899 антиєвр. ви­ступів. Від 1902 — харків. губернатор. Жорстко придушив селян. заворуше­н­ня у Валків. губ., за що на нього вчинив не­вдалий замах есер Х. Качура (на проха­н­ня О. йому зберегли життя). Від 1903 — голова комісії з пере­гляду прав євреїв. 1904 при­знач. фінським генерал-губернатором. У жовтні 1905 жорстко придушив пов­ста­н­ня у м. Гельсингфорс (нині Гельсинкі). У тому ж році ви­йшов у від­ставку.