Розмір шрифту

A

Образ

О́БРАЗ (лат. species — вид, від нім. Ges­talt — образ) — цілісна форма від­ображення й освоєння об’єк­тів в їх чуттєво-предметній даності чи в мисленнєво-абстрактній узагальненості. О. — з’єднувал. ланка між об’єктом та суб’єктом, результат перетворення об’єкта в свідомості людини. Чуттєвий О. — початк. елемент освоєння світу, в якому максимально зафіксовані індивід., зовн. характеристики об’єктів у їх просторово-часовому вимірі (відношенні). В О. як мисленнєвій (ідеальній) конструкції відображаються лише окремі властивості об’єкта. Залежно від об’єк­та освоєння дійсності розрізняють псих., гносеол., соц., естет. та ін. О. Вже в антич. філософії послуговувалися поняттям «О.». У цей період формування філос. світобачення відображення в О. відбувалося шляхом переходу від мисленнєвого освоєння світу в О. до понятійного. Філософи мілет. школи за першооснову (архе) брали чуттєві О. — воду (Фалес), повітря (Анаксімен) та абстрактний О. — апейрон (Анаксімандр). Для піфагорійців виразом універсал., всесвіт. гармонії є числа й пропорції (піфагорій. максима «все є число»). У гносеології чуттєвий рівень пізнання відображується у формах відчуття, сприйняття та уявлення. Якщо відчуття відображає окремі сторони чи властивості предмету, то сприйняття дає ціліс. О. предмета. Функція уявлення — репрезентувати засобами психіч. діяльності О. предмета без його безпосеред. зв’язку з чуттєвістю. У сучас. науці використовують специф. О., що пов’я­зані з особливостями об’єктів пізнання. Для фундам. науки характерні ідеалізов. О. для позначення невидимих (нефіксованих) або віртуал. об’єктів, О.-моделей, що охоплюють комплекс параметрів та масив інформації про об’єкт пізнання. Прикладом перших може слугувати теорія струн у квант. механіці: досліджують динаміку взаємодії об’єктів не точкових частинок, а одномір. протяжних об’єк­тів — т. зв. квант. струн. У другому випадку побудова таких О.-моде­лей завжди носить ситуатив. фактор — до переліку ознак об’єкта входять лише відібрані за певним принципом ті, що найбільш важливі або цінні. Для створення таких О.-моделей широко використовують матем. апарат та формалізов. мови, створюють матем. моделі досліджуваних об’єктів. У такому контексті О.-моделі по­в’язані із семіотич. характером їх вираження. Використання знаків, знаків-символів знач. чином спрощує і схематизує сутність та структуру О., обмежуючи його багатозначність (полісемію).

Особливістю формування О. у гуманітар. науках є те, що в ньому концентрується великий полікультур. масив інформації, що від­ображає об’єкт дослідж. у широких істор. та просторових межах. Гносеол. потенціал т. зв. гуманітар. О. полягає передусім у тому, що він не стільки покликаний розкрити сутність явища О., скільки дати його ціннісно-смислову оцінку, відкрити шлях до розуміння й пояснення об’єкта пізнання з певних цінніс. позицій. Гуманітар. О. — це завжди консенсусно-конвенцій. результат, синтез абстракт­ного та індивід.-конкретного, наочного. Такі пізнавал. модуси гуманітар. О. іманентно охоплюють суб’єктивну діяльність, зокрема уяву та можливість конструювання різних моделей соціогуманітар. процесу. О. — гол. поняття ґештальтпсихології, що експериментально вивчає образну структуру свідомості в цілісності та динаміці. Ґештальт — ціліс. О. певної ситуації. О. широко використовують політтехнологи в реклам. вибор. кампаніях. Політ. лідери створюють свій імідж через візуалізацію чуттєво-сприйманих О. на білбордах. Узагальнений О. рейтингів політ. партій презентують загалу різноманітні соціол. опитування. Це нові віртуал. тенденції у використанні О. Сконструйована на основі комп’ю­терно-інформ. технологій віртуал. реальність містить віртуал. О. можливих феноменів цієї реальності. На думку франц. філософа Ж. Бодріяра, лише одна із функцій віртуал. О. є відображенням глибокої реальності; тоді як наступні функції О. відірвані від реальності: О. маскує і спотворює глибоку реальність; О. маскує відсутність глибокої реальності; О. позбавлений зв’язку із будь-якою реальністю. Такий О. є чистим симулякром самого себе, інформ. моделлю без реальності, кібернет. грою імітацій реальності. Напр., QR-коди — О.-симулякри.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2022
Том ЕСУ:
24
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
74644
Вплив статті на популяризацію знань:
190
Бібліографічний опис:

Образ / В. П. Мельник // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-74644.

Obraz / V. P. Melnyk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2022. – Available at: https://esu.com.ua/article-74644.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору
Образ Енциклопедія сучасної України