Образцов Володимир Миколайович
Визначення і загальна характеристика
ОБРАЗЦО́В Володимир Миколайович (06(18). 06. 1874, Миколаїв — 28. 11. 1949, Москва) — фахівець у галузі залізничного транспорту. Доктор технічних наук (1934), академік АН СРСР (1939). Заслужений діяч науки РРФСР (1935). Депутат ВР СРСР 1-го (1937–46) та 2-го (1946–49) скликань. Сталінcька премія (1942, 1943). Державні нагороди СРСР. Закін. із золотою медаллю Олександрів. чол. гімназію в Миколаєві (1892), С.-Петербур. інститут інж. шляхів сполучення (1897). Працював на буд-ві залізниць; на каф. нарис. геометрії та креслення Моск. інж. училища (від 1901); проф. Моск. інститутів цивіл. інж. (1919–22) та інж. залізнич. транспорту (1923–49; засн. та кер. каф. станцій і вузлів та факультету експлуатації залізниць). Водночас очолював НДІ залізнич. транспорту в Москві (1935–40) та секцію з наук. розроблення проблем транспорту АН СРСР (1939–49). З його ініціативи 1907 організовано середнє буд. училище (згодом — Моск. інж.-буд. інститут). Осн. наук. праці присвяч. питанням проектування залізнич. станцій та вузлів (О. — основоположник науки із цієї проблеми), організації планування сортувал. роботи на мережі залізниць, а також взаємодії служб залізниці та різних видів транспорту між собою. 1923–29 провів об’єднання майже всіх вузлів, що дозволило утворити єдину залізничну систему СРСР і значно покращити роботу залізниць, згодом керував реконструкцією та розширенням потуж. Ртищев. залізнич. вузла (Саратов. обл., РФ). 1930 консультував створення проекту Моск. метрополітену, а від 1935 брав безпосередню участь у його буд-ві. Від 1936 — голова Ради сприяння буд-ву дит. залізниць. У роки 2-ї світової війни — на евакуації в Свердловську (нині Єкатеринбург, РФ), працював у комісії АН СРСР із мобілізації ресурсів Уралу для оборони країни. Улітку 1943 за власні кошти придбав літак Як-1, назвав його «Ртищевський залізничник» і передав льотчику-винищувачу, Герою Рад. Союзу О. Лавренову. Уклав багатоілюстровану «Энциклопедию путей сообщения» (Москва; Ленинград, 1925), в якій умістив ґрунтовну істор. довідку про появу перших шляхів сполучень від давніх часів до Нового часу, широко подав інформацію про появу та розвиток залізнич. та мор. транспорту тощо. О. належить ідея та перший проект глибокого введення залізниць у тер. Москви (потяги рухалися центр. р-нами підзем. тунелями, а на поверхню виходили на під’їз. шляхах вокзалів). Цей проект врахували в ген. плані реконструкції міста, проте він так і не був реалізований, ідеєю вченого скористалися в Польщі під час проектування й будівництва на поч. 1970-х рр. вокзалу «Варшава-Центральна». Брав участь у проектуванні багатьох відомих транспорт. споруд у містах СРСР. На честь О. названо вулиці в Миколаєві (на вул. Соборна, № 4 встановлено мемор. дошку), Дніпрі, Москві, Ртищеві та ін., його ім’я було присвоєно Ленінгр. інституту інж. залізнич. транспорту (нині С.-Петербург, 1949–93) та Микол. технікуму залізнич. транспорту (1976–2012).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Основные данные для проектирования железнодорожных станций. Москва; Ленинград, 1929; Железнодорожные узлы. Москва; Ленинград, 1933; Станции и узлы: Учеб. Ч. 1–2. Москва, 1935–38; 1949 (співавт.); Работа станций в военных условиях // Социалист. транспорт. 1940. № 11; Единый технологический процесс на транспорте. Совместная работа станций железных дорог и примыкающих к ним подъездных путей промышленности. Москва; Ленинград, 1944 (співавт.); Водный, воздушный, автодорожный, городской и промышленный транспорт. Москва, 1948 (співавт.).