ОБРАЗЦО́В Володимир Микола­йович (06(18). 06. 1874, Миколаїв — 28. 11. 1949, Москва) — фахівець у галузі залізничного транс­порту. Доктор технічних наук (1934), академік АН СРСР (1939). Заслужений діяч науки РРФСР (1935). Депутат ВР СРСР 1-го (1937–46) та 2-го (1946–49) скликань. Сталінcька премія (1942, 1943). Державні нагороди СРСР. Закін. із золотою меда­л­лю Олександрів. чол. гімназію в Миколаєві (1892), С.-Пе­тербур. ін­ститут інж. шляхів сполуче­н­ня (1897). Працював на буд-ві залізниць; на каф. нарис. геометрії та кресле­н­ня Моск. інж. училища (від 1901); проф. Моск. ін­ститутів цивіл. інж. (1919–22) та інж. залізнич. транс­порту (1923–49; засн. та кер. каф. станцій і вузлів та факультету екс­плуатації залізниць). Водночас очолював НДІ залізнич. транс­порту в Мос­кві (1935–40) та секцію з наук. роз­робле­н­ня про­блем транс­порту АН СРСР (1939–49). З його ініціативи 1907 організовано середнє буд. училище (згодом — Моск. інж.-буд. ін­ститут). Осн. наук. праці присвяч. пита­н­ням проектува­н­ня залізнич. станцій та вузлів (О. — основоположник науки із цієї про­блеми), організації планува­н­ня сортувал. роботи на мережі залізниць, а також взаємодії служб залізниці та різних видів транс­порту між собою. 1923–29 провів обʼ­єд­на­н­ня майже всіх вузлів, що до­зволило утворити єдину залізничну систему СРСР і значно покращити роботу залізниць, згодом керував рекон­струкцією та роз­шире­н­ням потуж. Ртищев. залізнич. вузла (Саратов. обл., РФ). 1930 консультував створе­н­ня проекту Моск. метрополітену, а від 1935 брав без­посередню участь у його буд-ві. Від 1936 — голова Ради сприя­н­ня буд-ву дит. залізниць. У роки 2-ї світової вій­ни — на евакуації в Свердловську (нині Єкатеринбург, РФ), працював у комісії АН СРСР із мобілізації ресурсів Уралу для оборони країни. Улітку 1943 за власні кошти при­дбав літак Як-1, на­звав його «Ртищевський залізничник» і пере­дав льотчику-винищувачу, Герою Рад. Союзу О. Лавренову. Уклав багато­ілюстровану «Энци­клопедию путей сообщения» (Мос­ква; Ленин­град, 1925), в якій умістив ґрунтовну істор. довід­ку про появу перших шляхів сполучень від давніх часів до Нового часу, широко подав інформацію про появу та роз­виток залізнич. та мор. транс­порту тощо. О. належить ідея та перший проект глибокого введе­н­ня залізниць у тер. Мос­кви (потяги рухалися центр. р-нами під­зем. тунелями, а на поверх­ню виходили на під­ʼїз. шляхах вокзалів). Цей проект врахували в ген. плані рекон­струкції міста, проте він так і не був реалізований, ідеєю вченого скори­сталися в Польщі під час проектува­н­ня й будівництва на поч. 1970-х рр. вокзалу «Варшава-Центральна». Брав участь у проектуван­ні багатьох ві­домих транс­порт. споруд у містах СРСР. На честь О. на­звано вулиці в Миколаєві (на вул. Соборна, № 4 встановлено мемор. дош­ку), Дні­прі, Москві, Ртищеві та ін., його імʼя було присвоєно Ленінгр. ін­ституту інж. залізнич. транс­порту (нині С.-Пе­тербург, 1949–93) та Микол. технікуму залізнич. транс­порту (1976–2012).