Обрембський Юзеф
ОБРЕ́МБСЬКИЙ Юзеф (18. 02. 1905, містечко Теплик Гайсин. пов. Поділ. губ., нині Гайсин. р-ну Вінн. обл. — 28. 12. 1967, с-ще Голлі, шт. Нью-Йорк, США) — етнограф, соціолог. Брат А. Обрембської-Яблонської. Дитинство провів у маєтках графів Потоцьких на Поділлі та в Білорусі (його батько був управителем). Після смерті батька разом з матір’ю та сестрами мешкав у маєтку дядька побл. Бердичева (нині Житомир. обл.), згодом переїхав до Києва, а потім до Варшави, де навч. у гімназії (1916–22; екстерном склав випускні іспити), від 1924 — на юрид. факультеті Варшав. університету, від 1925 — на філос. факультеті Яґеллон. університету (м. Краків, Польща). Там розпочав славіст. та етногр. студії на новоствор. слов’ян. курсі (викл. К. Мошинський), слов’ян. філології та діалектології (викл. К.-І. Нітш), заг. мовознавства (викл. Я.-М. Розвадовський) та української мови (викл. І. Зілинський), додатково вивчав рос. мову, археологію, польс. літературу, окремі питання з історії мистецтва та філософії. Під час навч. 1927 і 1928 співпрацював із К. Мошинським та болгар. етнографом X. Вакарельським, разом проводили етногр. дослідж. у Болгарії. Зібрані матеріали про землеробство стали основою його магістер. роботи, що була надрук. у вид. «Слов’янський народ» (1929, 1930). У 1930 здобув ступ. магістра слов’ян. філології. Навч. в аспірантурі в Лондон. школі економіки та політ. наук. 1932 виїхав до Македонії, проводив дослідж. серед мешканців регіону Поріччя, переважно у с. Волче (вивчав структуру та організацію сільс. насел. та сім’ї, реліг. життя і обряди). Матеріали, зібрані під час дослідж. на Балканах, стали основою дисертац. роботи. 1934 у Лондоні здобув ступ. канд. філос. наук у галузі соц. антропології. Того ж року повернувся до Польщі, розпочав дослідж. на Поліссі, зібрав знач. матеріал, що стосувався проблем нац. та етніч. поділу Полісся, традиц. нар. культури, соц.-екон. ситуації та її змін, а також багато фотографій. Результати своїх дослідж. представив у статтях: «Dzisiejszi ludzie Polesia» // «Przegląd Socjologiczny», 1936, № 3–4, «Problem etniczny Polesia» // «Sprawy Narodowościowe», 1936, №1–2, «Statyczne і dynamiczne podejście w badaniach narodowościowych» // Там само, 1936, № 6, «Problem grup etnicznych w etnologii і jego socjologizne ujęcie» // «Przegląd Socjologiczny», 1936, №1–2. Згодом досліджував питання еміграції з села, щоденники селян, цікавився т. зв. нар. університетами та сільс. освітою. Саме освіті присвяч. його виступ на конф. у Кременці (нині Терноп обл., 6–8 жовтня 1938), що вийшов друком наступ. року. Після поч. 2-ї світової війни О. намагався виїхати до Румунії, проте у Львові був заарешт., згодом звільнився і потрапив до Варшави. Під час нім. окупації в будинку О. проводили заняття таєм. університету, він читав лекції та проводив семінари з етнології. У ці роки написав дві книги на основі зібраних під час дослідж. на Поліссі матеріалів. «Polesie archaiczne» — монографія про сусп. устрій давнього Полісся. «Pańska szkoła і mużyckie dzieci» — аналіз невдалої «цивілізац. місії» польс. школи в укр. селі. Обидві праці вперше вийшли друком лише 2007 у Варшаві. 1945 очолив каф. етнології у новоствор. Соціол. інституті Лодзького університету (Польща). На поч. 1946 захистив доктор. дис. з етнології на гуманітар. факультеті Варшав. університету, згодом здобув звання доцент етнології Варшав. університету. Того ж року отримав запрошення з Лондон. школи економіки та політ. наук, де і почав працювати, йому доручили провести дослідж. на о-ві Ямайка. Після відрядження мав намір очолити каф. етнології у Варшав. університеті. Однак отримав пропозицію працювати в ООН у Нью-Йорку, де від 1958 протягом 10 р. займався сусп. змінами в Африці, Азії та Океанії, проблемами сім’ї, освіти, соц. політикою та народотвор. процесами. Брав участь в амер. наук. житті, був членом декількох наук. т-в, читав лекції в університетах Чикаґо, Філадельфії та Колумбій. університеті.
Завантажити статтю
Людина 
