Обрембський Юзеф

ОБРЕ́МБСЬКИЙ Юзеф (18. 02. 1905, містечко Теплик Гайсин. пов. Поділ. губ., нині Гайсин. р-ну Вінн. обл. — 28. 12. 1967, с-ще Голлі, шт. Нью-Йорк, США) — етно­граф, соціолог. Брат А. Обрембської-Яблонської. Дитинство провів у маєтках графів Потоцьких на Поділ­лі та в Білорусі (його батько був управителем). Після смерті батька разом з ма­тірʼю та сестрами мешкав у маєтку дядька побл. Бердичева (нині Житомир. обл.), згодом пере­їхав до Києва, а потім до Варшави, де навч. у гімназії (1916–22; екс­терном склав випускні іспити), від 1924 — на юрид. факультеті Варшав. університету, від 1925 — на філос. факультеті Яґел­лон. університету (м. Краків, Польща). Там роз­почав славіст. та етногр. студії на ново­створ. словʼян. курсі (викл. К. Мошинський), словʼян. філології та діалектології (викл. К.-І. Нітш), заг. мово­знавства (викл. Я.-М. Роз­вадовський) та української мови (викл. І. Зілинський), додатково ви­вчав рос. мову, археологію, польс. літературу, окремі пита­н­ня з історії мистецтва та філософії. Під час навч. 1927 і 1928 спів­працював із К. Мошинським та болгар. етно­графом X. Вакарельським, разом проводили етногр. дослідж. у Болгарії. Зі­брані матеріали про землеробство стали основою його магістер. роботи, що була на­друк. у вид. «Сло­вʼянський народ» (1929, 1930). У 1930 здобув ступ. магістра сло­вʼян. філології. Навч. в аспірантурі в Лондон. школі економіки та політ. наук. 1932 ви­їхав до Македонії, проводив дослідж. серед мешканців регіону Поріч­чя, пере­важно у с. Волче (ви­вчав структуру та організацію сільс. насел. та сімʼї, реліг. життя і обряди). Матеріали, зі­брані під час дослідж. на Балканах, стали основою дисертац. роботи. 1934 у Лондоні здобув ступ. канд. філос. наук у галузі соц. антропології. Того ж року повернувся до Польщі, роз­почав дослідж. на Поліс­сі, зібрав знач. матеріал, що стосувався про­блем нац. та етніч. поділу Поліс­ся, традиц. нар. культури, соц.-екон. ситуації та її змін, а також багато фото­графій. Результати своїх дослідж. пред­ставив у ста­т­тях: «Dzisiejszi ludzie Polesia» // «Przegląd Socjologiczny», 1936, № 3–4, «Problem etniczny Polesia» // «Sprawy Narodowoś­ciowe», 1936, №1–2, «Statyczne і dynamiczne podejście w bada­niach narodowościowych» // Там само, 1936, № 6, «Problem grup etnicznych w etnologii і jego socjo­logizne ujęcie» // «Przegląd Socjo­logiczny», 1936, №1–2. Згодом досліджував пита­н­ня еміграції з села, щоден­ники селян, цікавився т. зв. нар. університетами та сільс. освітою. Саме освіті присвяч. його ви­ступ на конф. у Кременці (нині Терноп обл., 6–8 жовтня 1938), що ви­йшов друком на­ступ. року. Після поч. 2-ї світової вій­ни О. намагався ви­їхати до Румунії, проте у Львові був заарешт., згодом звільнився і потрапив до Варшави. Під час нім. окупації в будинку О. проводили заня­т­тя таєм. університету, він читав лекції та проводив семінари з етнології. У ці роки написав дві книги на основі зі­браних під час дослідж. на Поліс­сі матеріалів. «Polesie archaiczne» — моно­графія про сусп. устрій давнього Поліс­ся. «Pańska szkoła і mużyckie dzieci» — аналіз не­вдалої «цивілізац. місії» польс. школи в укр. селі. Обидві праці вперше ви­йшли друком лише 2007 у Варшаві. 1945 очолив каф. етнології у ново­створ. Соціол. ін­ституті Лодзького університету (Польща). На поч. 1946 захистив доктор. дис. з етнології на гуманітар. факультеті Варшав. університету, згодом здобув зва­н­ня доцент етнології Варшав. університету. Того ж року отримав за­проше­н­ня з Лондон. школи економіки та політ. наук, де і почав працювати, йому доручили провести дослідж. на о-ві Ямайка. Після від­рядже­н­ня мав намір очолити каф. етнології у Варшав. університеті. Однак отримав пропозицію працювати в ООН у Нью-Йорку, де від 1958 протягом 10 р. за­ймався сусп. змінами в Африці, Азії та Океанії, про­блемами сімʼї, освіти, соц. політикою та народотвор. процесами. Брав участь в амер. наук. житті, був членом декількох наук. т-в, читав лекції в університетах Чикаґо, Філадельфії та Колумбій. університеті.

Завантажити статтю