Оброблення інформації

Визначення і загальна характеристика

ОБРО́БЛЕ­Н­НЯ ІНФОРМА́ЦІЇ (англ. — Information Processing, IP) — сукупність операцій (збира­н­ня, введе­н­ня, записува­н­ня, зчитува­н­ня, накопиче­н­ня, зберіга­н­ня, пере­творе­н­ня, знище­н­ня, реєстрація, від­ображе­н­ня, видава­н­ня тощо), здійснюваних з інформацією. У сфері штучного інтелекту, зокрема когнітив. психології, О. і. — під­хід до ро­зумі­н­ня людського мисле­н­ня щодо того, як людина обробляє такий самий вид інформації, як і компʼютери (амер. вчені К. Шен­нон, В. Вівер). Цей під­хід виник у 1940-х рр. і роз­глядає пі­зна­н­ня як суто обчислювальне за своєю природою, де розум є про­грам. забезпече­н­ням, а мозок — апарат. забезпече­н­ням. Пред­ставники сучас. кібернет. напрямів роз­глядають О. і. як процес, що здійснюють за допомогою тех. та про­грам. засобів, враховуючи обмін по ка­налах пере­дава­н­ня даних. Амер. математик Н. Вінер сформулював осн. положе­н­ня нової науки — кібернетики, предметом ви­вче­н­ня якої стали упр., звʼязок та О. і. в техніці, живих організмах та су­спільстві. Автор заг. теорії інформації та основоположник цифр. звʼязку К. Шен­нон 1948 уперше об­ґрунтував можливість за­стосува­н­ня двійкового коду для пере­дава­н­ня інформації. У галузі обчислювальної техніки О. і. в широкому ро­зумін­ні належить до викори­ста­н­ня алгоритмів для пере­творе­н­ня даних — ви­значал. діяльності компʼютерів, зокрема най­авторитетніша профес. організація в галузі обчислюв. техніки ві­дома як Між­нар. федерація з обробле­н­ня інформації (International Fede­ration for Information Processing, IFIP).

У першій у світі «Енциклопедії кібернетики», ви­даній 1973 у Києві українською мовою під керівництвом В. Глушкова, поня­т­тя «О. і.» роз­глядають у двох осн. ста­т­тях — «Обробка інформації в реальному мас­штабі часу» і «Обробка інформації в режимі роз­поділу часу», де акцентовано на тех. пита­н­нях автоматизов. О. і., його роз­глядають насамперед як організацію певного обчислюв. процесу. На думку В. Глушкова, процедури О. і. є основними в інформаційних технологіях. Процедури обробле­н­ня даних можуть різнитися залежно від форм та видів по­да­н­ня даних. Організація обробле­н­ня цифр., символ., текст., таблич. інформації, баз даних, сигналів, промов, звуків, документів, зображень має свої особливості та специфіку. При цьому процедура аналізу, про­гнозу, прийня­т­тя рішень — це най­складніша інтелектуал. процедура з тих, що виконує людина, оскільки потребує урахува­н­ня не лише під­готовлених даних, знань, їх моделей, а й правил роботи зі зна­н­нями та моделями, можливості альтернатив. рішень. В Україні у нормат. документі ДСТУ 2938-94 О. і. згадується як «систематичне викона­н­ня операцій над інформацією». Під час О. і., що по­ступає на вхід певної системи, формується нова інформація, тобто О. і. — це виріше­н­ня інформ. задачі, або процес пере­ходу від вхід. даних до результату. У більшості випадків заздалегідь ві­доме формал. правило, за яким це від­бувається. Воно може бути по­дане як у ви­гляді детал. плану дій, так і у ви­гляді формули. Серед багатьох інших виділяють такі види О. і.: пере­творе­н­ня інформації з одного виду в інший від­повід­но до формал. правил; процес інтер­претації даних; процес пере­творе­н­ня до виду, зручного для пере­дачі чи сприйня­т­тя (кодува­н­ня, архівува­н­ня тощо); процес навмисного спотворе­н­ня чи зміни структури даних, зміна числових значень даних тощо. О. і. у деяких випадках полягає у різних пере­творе­н­нях самої інформації або форми її по­да­н­ня: вилуче­н­ня (екс­трагува­н­ня) нової інформації з первин­ної шляхом за­стосува­н­ня методів машин. на­вча­н­ня (напр., виявле­н­ня імен­них сутностей, значущих слів); зміна форми по­да­н­ня інформації (пере­клад текс­ту з однієї мови на іншу, стисне­н­ня, архівува­н­ня або шифрува­н­ня текс­ту); сортува­н­ня, ранжува­н­ня інформації; пошук інформації (пошук у не­структуров. текс­тах за допомогою мереж. інформ.-пошук. систем або з структуров. баз даних, напр., пошук текс­ту дис. за реєстрац. номером, автором, кодом вченої ради). Процеси О. і. не завжди повʼязані з отрима­н­ням якихось нових ві­домостей, знань. О. і. має звʼязок зі зміною її форми, але не змісту, це, напр., від­бувається під час пошуку, систематизації, кодува­н­ня інформації. Таким чином, О. і. у заг. контекс­ті зовсім не має на увазі сприйня­т­тя інформації або її осмисле­н­ня.

Літ.: C. A. Shannon. Mathematical Theory of Communication // The Bell System Techni­cal J. 1948. Vol. 27; C. Shannon, W. Weaver. The mathematical theory of communication. Urbana, 1963; Глушков В. М. Основы без­­бумажной информатики. 2-е изд. Мос­ква, 2007; R. J. Sternberg, K. Sternberg. Cognitive psychology. 6th ed. Belmont, 2012.

О. Г. Додонов, Д. В. Ланде

Завантажити статтю