Оброблення металів різанням

Визначення і загальна характеристика

ОБРО́БЛЕННЯ МЕТА́ЛІВ РІ́ЗАННЯМ  — сукупність технологічних процесів виготовлення готових деталей або проміжних напівфабрикатів шляхом зняття різальним інструментом шару металу із заготовки (стружки). Унаслідок О. м. р. у виробі (деталі) досягають потріб. форми, заданих розмірів і чистоти поверхні (з низькою шорсткістю). При виготовленні деталей трудомісткість О. м. р. складає 40–60 %. Процес різання є склад. комплексом, що залежить від фіз.-мех. властивостей оброблюваного матеріалу, якості різал. інструменту, стану верстата та ін. Заготовками слугують прокат (круглий, квадратний, полосовий тощо), поковки, штампування та виливки. Металорізал. інструментом зрізають із заготовки певний, заздалегідь залишений шар металу — припуск на оброблення, або вирізають з деталі її частину, забезпечуючи задані розміри. Першим інструментом для оброблення матеріалів був різець. У 2-й пол. 19 ст. з’явилися спірал. свердло, розвертка, зенкер, різноманітні фрези, зокрема й затиловані фасонні для оброблення зубчастих коліс. Наприкінці 19 — на поч. 20 ст. почали використовувати такі складні інструменти, як черв’ячні фрези, довбачі, гребінки та ін.; у 1920-х рр. — протяжку, різноманітні комбіновані інструменти та набори інструментів. Відповідно до інструменту, що використовують, розрізняють лезове й абразивне оброблення. За типом виконуваних дій, лезове оброблення поділяють на: точіння (найпоширеніший вид, застосовують для оброблення деталей типу тіл обертання), фрезерування (для оброблення плоских поверхонь, пазів, уступів, зубчастих коліс та ін.), осьове оброблення (для отримання та оброблення отворів), стругання та довбання (для оброблення плоских поверхонь, пазів, торців та ін. подіб. робіт), протягування (для оброблення отворів різної конфігурації, плоских поверхонь, шпонк. канавок і шліців у великосерій. та масовому виробництві), зубодовбання (для нарізування циліндрич. коліс, блоків шестерень, зубчастих коліс з внутр. зачепленням та ін.), зубостругання (для нарізування прямозубих коніч. коліс), різьблення (для нарізування різьблення мітчиками, плашками, різцями та ін. різьбовим інструментом). Є багато типів металорізал. верстатів відповідно до видів використовуваного інструменту. Осн. форма всіх різал. інструментів — клин. Осн. групи інструмент. матеріалів: інструментальні сталі (вуглецеві, леговані, швидкорізальні), тверді сплави (вольфрамовмісні, безвольфрамові), кераміка (оксидна, оксидно-карбідна, нітридна; див. також Інструментальні керамічні матеріали), синтет. надтверді матеріали (на основі вуглецю, нітриду бору, композиційні; див. також Інструменти з надтвердих матеріалів), абразивні матеріали (природні, штучні). Для виготовлення металорізал. інструментів застосовують бл. 66 % швидкорізал. сталей та 32 % твердих сплавів. Металорізал. інструменти працюють в умовах великих тепл. (до 1000 °С) і мех. навантажень, що призводить до швидкого зношування. Нині характер. особливістю є підвищення продуктивності та точності оброблення за рахунок використання склад. інструментів, нових інструмент. матеріалів, оптимал. режимiв різання, верстатів із числовим програмним керуванням, верстатів для електрофiз. і елек­трохiм. методів оброблення, авто­матич. ліній і автоматизов. систем.

Завантажити статтю