Обсидіан

ОБСИДІА́Н — вулканічне скло. На­звано на честь римлянина Обсіуса, який у 1 ст. н. е. привіз цей камінь з Ефіопії. О. — аморфна (не кри­сталічна) природна речовина. Є продуктом затверді­н­ня, а не кри­сталізації магми, що під час під­йому до поверх­ні Землі або виливу на неї втратила леткі компоненти й швидко затверділа, тому атоми не встигли зорганізуватися у кри­сталічну структуру. Чистий О. не мінерал, а мінералоїд. Забарвле­н­ня О. ал­лохроматичне, спричинене мех. домішками оксидів титану та заліза, коричневе, червонувате, сіре, вугільно-чорне. Спо­стерігаються всі пере­ходи — від чистого незабарвленого вулканіч. скла до пере­повненого кри­сталітами та вкраплен­никами плагіоклазів, моноклін. піроксену, гіперстену, рогової обманки тощо. При ударян­ні О. роз­колюється на гострі уламки (гостріші від силіцитових), з яких у давні часи виготовляли ножі й наконечники стріл. О. твердий, його легко полірувати. Використовують як декор. виробний, подекуди як ювелір. камінь. Аморф. стан термодинамічно не­стійкий, тому аморфні речовини з часом роз­кри­сталізовуються. Напр., в обсидіан. склі зʼявляються сфероліти кристобаліту. Поширений у р-нах прояву молодого вулканізму — в РФ, Вірменії, США, Мексиці, Ісландії, Ефіопії та ін. В Україні О. приурочений до товщ кислих ефузивів, роз­винених у Вигорлат-Гутин. гряді (Закарпа­т­тя).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю