Обсидіан
Визначення і загальна характеристика
ОБСИДІА́Н — вулканічне скло. Названо на честь римлянина Обсіуса, який у 1 ст. н. е. привіз цей камінь з Ефіопії. О. — аморфна (не кристалічна) природна речовина. Є продуктом затвердіння, а не кристалізації магми, що під час підйому до поверхні Землі або виливу на неї втратила леткі компоненти й швидко затверділа, тому атоми не встигли зорганізуватися у кристалічну структуру. Чистий О. не мінерал, а мінералоїд. Забарвлення О. аллохроматичне, спричинене мех. домішками оксидів титану та заліза, коричневе, червонувате, сіре, вугільно-чорне. Спостерігаються всі переходи — від чистого незабарвленого вулканіч. скла до переповненого кристалітами та вкрапленниками плагіоклазів, моноклін. піроксену, гіперстену, рогової обманки тощо. При ударянні О. розколюється на гострі уламки (гостріші від силіцитових), з яких у давні часи виготовляли ножі й наконечники стріл. О. твердий, його легко полірувати. Використовують як декор. виробний, подекуди як ювелір. камінь. Аморф. стан термодинамічно нестійкий, тому аморфні речовини з часом розкристалізовуються. Напр., в обсидіан. склі з’являються сфероліти кристобаліту. Поширений у р-нах прояву молодого вулканізму — в РФ, Вірменії, США, Мексиці, Ісландії, Ефіопії та ін. В Україні О. приурочений до товщ кислих ефузивів, розвинених у Вигорлат-Гутин. гряді (Закарпаття).