Обшук
О́БШУК — слідча дія, що полягає у примусовому обстеженні житла чи іншого володіння особи або окремих осіб з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, здобутого в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Залежно від об’єкта розрізняють: О. житла (приміщення, що перебуває в постій. чи тимчас. володінні особи, незалежно від його призначення й правового статусу, та пристосоване для постій. або тимчас. проживання в ньому близьких осіб, а також усі складові частини такого приміщення); О. ін. володіння особи (транспорт. засобу, земел. ділянки, гаража, ін. будівель чи приміщень різноманіт. призначення тощо); О. особи (ч. 3 статті 208, ч. 5 статті 236 Кримінал. процесуал. кодексу України). Підставою для проведення О. є ухвала слідчого судді місц. суду, в межах територ. юрисдикції якого знаходиться орган досуд. розслідування, а в кримінал. провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупц. суду, — на підставі ухвали слідчого судді цього суду. За необхідності провести О. слідчий за погодженням з прокурором або особисто прокурор звертаються до слідчого судді з відповід. клопотанням. До клопотання також додають оригінали або копії документів та ін. матеріалів, якими прокурор чи слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінал. провадження, у рамках якого подають клопотання. Слідчий суддя розглядає клопотання про проведення О. у день його надходження до суду за обов’язк. участі слідчого або прокурора. За наявності відповід. підстав слідчий суддя виносить ухвалу про дозвіл на О. або ухвалу про відмову в задоволенні клопотання на О. житла чи ін. володіння особи. Також можливе часткове задоволення клопотання, напр., суддя дає дозвіл на О. у приват. будинку, але відмовляє в задоволенні клопотання в частині проведення О. в гаражі та ін. надвір. спорудах. Слідчий суддя відмовляє в задоволенні клопотання про О., якщо слідчий чи прокурор не доведуть наявність достат. підстав вважати, що: було вчинено кримінал. правопорушення; відшукувані речі та документи мають значення для досудового розслідування; відомості, наявні у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазнач. в клопотанні житлі чи ін. володінні особи; за встановлених обставин О. є найбільш доціл. та ефектив. способом відшукання та вилучення речей і документів, що мають значення для досудового розслідування. Якщо у задоволенні клопотання про дозвіл на О. житла чи ін. володіння особи відмовлено, слідчий або прокурор не мають права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про отримання дозволу на О. того самого житла чи ін. володіння особи, якщо у клопотанні не зазначено нові обставини, які раніше не розглядав слідчий суддя. У законодавстві особливо наголошено, що ухвала слідчого судді про дозвіл на О. житла чи ін. володіння особи з підстав, зазнач. у клопотанні слідчого, прокурора, надає право проникнути до житла чи ін. володіння особи лише один раз. Неприпустимим є проведення на підставі однієї ухвали слідчого судді декількох О., зокрема повтор. О. одного й того самого об’єкта. Строк дії ухвали про О. не може перевищувати одного місяця з дня її постановлення.
О. житла чи ін. володіння особи можуть здійснити тільки особисто слідчий чи прокурор. За необхідності для участі в проведенні О. можуть бути запрошені потерпілі, підозрюваний, захисник, представник та ін. учасники кримінал. провадження. Крім того, слідчий чи прокурор повинні вжити належ. заходів для забезпечення присутності під час проведення О. осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Серед них — особи, які не є власниками житла чи ін. володіння, але тимчасово в ньому проживають (гості власників або особи, які орендують кімнату в квартирі тощо). До участі в О. також дозволено залучати відповід. фахівців — осіб, які мають спец. знання та навички застосування тех. засобів і можуть надавати відповідні консультації. Слідчий, прокурор, ін. служб. особи, які беруть участь у О., зобов’язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката (на будь-якому етапі). О. особи, житла чи ін. володіння особи, здійснюють за обов’язк. участі не менш ніж 2-х понятих незалежно від застосування тех. засобів фіксування відповід. слідчої дії. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення такої слідчої дії. О. житла чи ін. володіння особи повинен відбуватися в час, коли можна завдати найменшої шкоди звич. заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий чи прокурор не вважатимуть, що виконання такої умови може істотно зашкодити меті О. Перед початком виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на О. слідчий пред’являє особі, якій належить житло чи ін. володіння, а за її відсутності — ін. присутній особі ухвалу та вручає її копію. Якщо особи, які займають житло чи ін. володіння, відсутні, то копія ухвали слідчого судді про проведення О. повинна бути залишена на видному місці в житлі чи ін. володінні особи. Оскільки під час проведення О. за відсутності власника житла дозволено відкривати замкнені приміщення чи сховища, слідчий або прокурор зобов’язані забезпечити збереженість майна, що знаходиться в житлі чи ін. володінні особи, та унеможливити доступ до нього сторон. осіб. Слідчий або прокурор мають право заборонити будь-якій особі залишати місце О. до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають його проведенню, але вони не мають права заборонити учасникам О. користуватися правовою допомогою адвоката чи представника. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведений О. осіб, які перебувають в житлі чи ін. володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінал. провадження. Його здійснюють особи тієї ж самої статі в присутності адвоката чи представника на вимогу такої особи. Неявка адвоката чи представника для участі в О. особи протягом 3-х год. не перешкоджає його проведенню. Хід і результати проведення особистого О. підлягають обов’язк. фіксації у відповід. протоколі. О. особи також може здійснити уповноважена служб. особа, слідчий, прокурор під час затримання в порядку, встановленому ч. 3 статті 208 Кримінал. процесуал. кодексу України. Проводячи О., слідчий або прокурор має право відкривати закриті приміщення, сховища, якщо особа, присутня при О., відмовляється їх відкривати або О. здійснюють за відсутності особи — власника житла чи ін. володіння. Під час О. слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани та схеми, виготовляти графічні зображення обшукуваного житла чи ін. володіння особи або окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати й вилучати документи, тимчасово вилучені речі, що мають значення для кримінал. провадження. О. житла чи ін. володіння особи в обов’язк. порядку фіксують за допомогою аудіо- та відеозапису. Предмети, вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їхнього стосунку до кримінал. провадження. Вилучені речі й документи, що не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення О., та не належать до предметів, що вилучені законом з обігу, вважають тимчасово вилученим майном. Оскільки особи, у присутності яких здійснюють О., при його проведенні мають право робити заяви, ці заяви також підлягають занесенню до протоколу О. Другий примірник протоколу О. разом із доданим до нього описом вилучених документів та за наявності тимчасово вилучених речей вручають особі, у якої проведено О., а в разі її відсутності — ін. присутній особі. При проведенні О. на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручають їхньому кер. або представникові.
Рекомендована література
- Денисюк С. Ф., Шепитько В. Ю. Обыск в системе следственных действий (Тактико-криминалистические проблемы). Х., 1999;
- Аленин Ю. П. Процессуальные особенности производства следственных действий. О., 2002;
- Кримінальний процесуальний кодекс України: Наук.-практ. коментар. К., 2012;
- Кримінальний процес. Х., 2018.